Галузевий державний архів Служби безпеки України та регіональні архіви СБУ готують переліки архівно-кримінальних справ, за якими мають реабілітувати тих, хто боровся проти радянської держави зі зброєю в руках. Про це повідомив Голова Служби Василь Грицак у своєму листі до Генерального прокурора Юрія Луценка
Очільник Генпрокуратури наприкінці минулого року звернувся до СБУ щодо необхідності реабілітації учасників національно-визвольної боротьби періоду Центральної Ради, Гетьманату й Директорії УНР, а також повстанського руху 1917 – початку 1930-х років. ГДА та архівні підрозділи регіональних органів СБУ у рамках запропонованої співпраці розпочали роботу над підготовкою переліків відповідних справ. Це справи на колишніх українських урядовців, політичних і військових діячів, повстанських отаманів та козаків, а також членів їхніх родин, друзів та близьких, засуджених за «злочинні зв’язки».
Для роботи над справами сформували ініціативну групу дослідників українського визвольного руху. Її перша організаційна зустріч з очільником ГПУ пройшла 30 грудня 2016 року. До складу увійшли представники Українського інституту національної пам’яті (Ігор Кулик та Сергій Рябенко), Інституту історії України НАН (Роман Подкур), ГДА СБУ (науковий співробітник В’ячеслав Василенко), Історичного клубу «Холодний Яр» (Роман Коваль та Микола Тихонов) та інші зацікавлені дослідники.
Роман Коваль розповів, що під час наради учасники визначили період реабілітації (1917-1933 роки) та домовились, що реабілітація охоплюватиме не тільки вояків армії УНР, але й Українських Січових Стрільців, воїнів Галицької армії та учасників повстансько-партизанських загонів.
Архів СБУ надав попередній список на реабілітацію: він налічує 1067 повстанців від 140 повстанських формувань, які діяли в 1918—1920-х роках. Свої списки підготували також фахівці Історичного клубу «Холодний Яр». Генпрокурор пообіцяв, що вказані особи будуть реабілітовані щонайбільше за півроку.
Крім цього дослідники обговорили необхідність прийняття нового закону про реабілітацію жертв політичних репресій. Нагадаємо, що чинний закон датується квітнем 1991 року — тобто його приймали ще за часів СРСР, за яким люди, які боролись проти радянської влади зі зброєю у руках реабілітації не підлягають. Нова редакція закону має розширити коло тих, кого мають реабілітувати та запровадити новий статус — осіб, що потерпіли від репресій. Відповідний проект закону вже підготували Український інститут національної пам’яті спільно з Центром досліджень визвольного руху та групою «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ.
