26 травня цього року дослідники нарешті отримали доступ до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра, який особисто брав участь у вбивсті художника УПА Ніла Хасевича та досі проживає у м. Рівне. Як ми повідомляли, доступ до справи був довгий період закритий через те, що на справу наклали гриф «Для службового користування». Яка ж інформація у справі КГБіста могла нести загрозу державній безпеці України спробували розібратися в Гал-інфо
Раніше екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак коментував цю ситуацію для Гал-інфо: «Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу – сектору архівного забезпечення УСБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф «Для службового користування». Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів?»
Один із документів на якому раніше стояв гриф «Для службового користування» - це Атестація Стекляра Б.Є. за 1959-1961 роки. Як бачимо зі штампу у правому верхньому куті, інформація віднесена до службової згідно Акту від 2015 року. Віднесення інформації до службової затверджено начальником режимно-секретного відділу УСБУ в Рівенській області підполковником Л. Боровською на підставі рішення відповідної комісії.
Під який же ж пункт переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може підпадати цей документ? Як зазначено на документі - це п.5.21 Переліку затвердженого Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 21.08.2012 № 400.
На сайті Служби безпеки України у вільному доступі знаходиться згаданий Перелік, у ньому знаходимо, що «п.5.21 Відомості щодо організації, проведення чи результатів атестування особового складу СБ України».
Даний пункт застосовується до Атестування особового складу СБ України. Тобто саме спецслужби незалежної України, а не КГБ. Водночас гриф «Для службового користування» знаходиться саме на документі КГБ – про атестацію співробітника КГБ. Також слід зазначити, що Борис Стекляр ніколи не був співробітником СБУ, а вийшов на пенсію із радянських органів державної безпеки у 1976 році. Тож, чи правомірними були дії спрівробітників УСБУ у Рівненській області? І як інформація періоду КГБ могла стати «Для службового користування» незалежної України.
Такі дії вчинені у 2015 році, що унеможливлювали доступ до особової справи Стекляра є грубим порушенням не тільки Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що вступив у дію у травні 2015 року, гарантує повний і безперешкодний доступ всім громадянам й навіть іноземцям та особам без громадянства до архівів КГБ до 1991 року включно. Такі дії є порушенням нормативно-правових актів, що регулюють сферу охорони державної таємниці та службової інформації.
Раніше Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир Вʼятрович повідомляв, що частину тексту у справі Стекляра було “анонімізовано”: «Це виявилася не єдина спроба приховати інформацію про нього: окремі фрагменти документів густо зафарбовані чорнилом. У них – про "подвиги", за які керівництво КГБ відзначало чекіста. За інформацією СБУ, це виявлено в 2009 році. Припускаю, що десь тоді і зроблено.Пам'ятаю цей час – я тоді очолював архів СБУ, ми саме почали масове розсекречення документів. Доступу до справ співробітників КГБ тоді не було (це стало можливим тільки після ухвалення спеціального закону в 2015), але відкриття архівів злякало чекістів. Проте вони марно старалися – більшість інформації сьогодні відновлена співробітниками СБУ за допомогою спеціального обладнання. Крім того, в архіві віднайдено оригінали згаданих в справі Стекляра наказів, які вказують за що саме його нагороджували».
Нагадаємо також, що Генпрокуратура зайнялась розслідуванням злочинів КГБіста Б. Стекляра
