1930, 9 березня – в оперному театрі Харкова розпочався суд у вигаданій радянськими спецслужбами справі Спілки виволення України
На лаві підсудних опинилися 45 осіб: 2 академіки ВУАН, 15 професорів, 10 вчителів, лікарі, кооператори, священики, письменники, студенти, викладачі. Це були представники української інтелігенції, частина з них раніше входила до різних українських політичних партій. Серед підсудних були колишній міністр закордонних справ УНР, науковий співробітник ВУАН Андрій Ніковський, колишній прем’єр-міністр УНР Володимир Чехівський, відомий вчений, академік ВУАН Михайло Слабченко, колишній член Української партії соціалістів-федералістів, завідуючий 1-ю Київською трудовою школою Володимир Дурдуківський, письменниця Людмила Старицька-Черняхівська (дочка Михайла Старицького), професор Київського інституту народної освіти, мовознавець Всеволод Ганцов.
Сергію Єфремову, відомому вченому-літературознавцю, заступнику голови Української Центральної Ради, віце-президенту ВУАН інкримінували заснування та керівництво «контрреволюційною організацією, яка мала на меті повалення радянської влади в Україні шляхом збройного повстання за допомогою іноземних держав».
Підсудних привозили з в’язниці автобусами, ніби на прогулянку, їм підносили чай із тістечками. У театральній залі сиділи глядачі, оскільки процес був відкритим та показовим. «Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна, – говорив на допитах слідчий ДПУ Соломон Брук, – це наше завдання – і воно буде виконане; кого не поставимо – перестріляємо!»
Український інститут національної памʼяті
