12 жовтня 1871 року відчинила двері для перших учнів колегія Павла Галагана в Києві. Її засновником був нащадок козацької старшини з Лівобережної України Григорій Галаган. Меценат, громадський діяч, пропагандист кобзарського мистецтва. Він створив навчальний заклад на честь єдиного сина, який помер у 15-річному віці.
«Не вижу я другого спасения или хотя бы облегчения, как исполнить то, что представляется мне долгом, указываемым моей совестью и любовью к усопшему. – Написав Григорій Галаган у листі Михайлу Юзефовичу через два тижні після похорону. – Дело мое должно состоять в продолжении на земле того добра, которое делал бы сын мой. Он остановился на пути своего образования с полным к нему рвением и с искренней любовью к ближнему; пусть же другие, нуждающиеся в средствах, продолжают то, чего не суждено было докончить ему. Я прилагаю составленный мною проект основания общеобразовательного заведения для молодых людей, у которых недостает средств для окончания курса наук».
Талановиту молодь шукали по маленьких містах. Колегіальна рада щороку їздила по державних гімназіях для відбору юнаків. Відбирали дітей переважно українського походження. Головним критерієм була успішність у навчанні.
