Сьогодні на пл. Ринок, 10 відбулись заходи з нагоди відзначення 78-ої річниці проголошення Акту відновлення Української Державності. Декларацію озвучили 30 червня 1941 року саме з балкону товариства «Просвіта», що знаходилось у цьому ж будинку у Львові. Про це інформує прес-служба ЛМР.
«Історія нашої держави — суверенної, незалежної та демократичної — непроста та героїчна, тому що завжди знаходився ворог та окупант, який хотів прийти, придушити та залякати. Але він не передбачив однієї речі — величезної сили волі, яка була, є і завжди буде в душі, в синергії, в порозумінні та силі українців. І сьогодні, коли на нашу територію — в Крим, Донецьку та Луганську області — зайшов окупант, Україна боронить не лише себе. Вона є тим форпостом, який боронить усю Європу і світ», — сказав під час заходів заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
Заходи організувало Львівське обласне об'єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Довідка
Акт відновлення української державності — декларація про відновлення української держави, проголошена Українськими Національними Зборами з ініціативи ОУН (б) під проводом Степана Бандери у Львові 30 червня 1941 року. Документ складався з трьох пунктів. Пункт 1 проголошував відновлення української держави і закликав український народ боротися за суверенну владу на всіх національних землях. У пункті 2 йшлося про створення на західноукраїнських землях української влади, підпорядкованої майбутньому національному урядові в Києві. Пункт 3 містив запевнення, що самостійна Українська держава буде тісно співпрацювати з Німеччиною. Далі було оголошено список членів Державного правління — українського уряду на чолі з Ярославом Стецьком.
Проголошення Акту схвально сприйняли провідні діячі українського політичного руху та українська спільнота. Зокрема, йому присвятив окрему відозву митрополит Андрей Шептицький. У наступні дні по всій Західній Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку Акту, створювали органи української місцевої влади.
Оскільки підготовка документа здійснювалася таємно, його проголошення стало для окупаційної німецької влади «громом серед ясного неба». Через кілька днів, після консультацій з Берліном, гестапо заарештовує Ярослава Стецька, Степана Бандеру й низку інших діячів. Після того як Бандера і Стецько відхилили вимоги німців про відкликання Акту, обоє опинилися у концтаборі Заксенгаузен (за 30 км від Берліна). Із 11 липня 1941 р. нацисти заборонили будь-яку політичну діяльність українським організаціям, у тому числі — маніфестації на підтримку Акту 30 червня. А вже у вересні німецька поліція безпеки провела масові арешти оунівців, за ґратами опинилися майже 2 тис. осіб. У відповідь, залишки керівництва ОУН (б) ухвалюють рішення про перехід в підпілля, активізацію антинімецької пропаганди й підготовку збройного повстання проти окупантів.
