Різдвяно-новорічна листівка з’явилася одночасно з появою в поштовому обігу ілюстрованих поштівок. У великих об’ємах наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. українські вітальні листівки друкувало, зокрема, краківське видавництво «Салон польських художників».
На теренах Російської імперії перші відкриті поштові листи з ілюстраціями з’явилися в 1894 р., на території Австро-Угорської імперії – ще 1870-х років. Із кінця XIX ст., коли видавництво поштових листівок було поширеним явищем, а листівки до Різдва Христового, Нового року та інших свят стали доброю традицією, багато видавництв виготовляли різноманітні за сюжетами та способом друку вітальні поштівки. До їх підготовки видавці залучали найвідоміших художників свого часу.
Найкращі зразки листівок сприймали як вишуканий подарунок, знак прихильності та особливої уваги. Новорічні та різдвяні листівки становлять значний пізнавальний та художній інтерес, ознайомлюють нас із традиціями та звичаями українського народу початку ХХ ст. Їх видання, як і загалом ілюстрованих поштових листівок, сприяло поширенню та розвитку української художньої культури.
Для новорічних та різдвяних листівок видавці використовували найрізноманітніші сюжети: різдвяні символи, дітей, колядників, тварин, янголят, новорічні прикраси, національні орнаменти і, звичайно, Святого Миколая. У Німеччині та Австро-Угорщині та інших альпійських країнах надзвичайно популярними були листівки, на яких Святого Миколая супроводжував протилежний йому персонаж, страшний чортик Крампус, котрий був схильний гратися із слухняними та добрими дітьми, а злим і неслухняним погрожував березовими різками та дарував вугілля.
На початку XX ст. створенням новорічних та різдвяних листівок, інколи з патріотичним підтекстом, займалися багато українських видавців та художників. Серед митців, які у своїй творчості не оминули цей вид поштівок, найвідомішими були Осип Курилас, Антін Манастирський, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Юліан Крайківський, Ярослав Пстрак, Василь Дядинюк, Едвард Козак та багато інших.
Досить часто на листівках українських видавців для створення вітальної поштівки просто друкували відповідне привітання: «З Новим роком» чи «З Різдвом Христовим». Найчастіше до таких прийомів вдавався відомий київський видавець Дмитро Марков.
Серед українських видавництв на Галичині найвідоміші різдвяні листівки робили в закладах Якова Оренштайна «Галицька накладня» у Коломиї, «Союзний базар», «Русалка», «Сокільський базар», у видавництві Григорія Гануляка та багатьох інших.
Особливо варто відзначити краківське видавництво «Салон польських художників», яке у великих об’ємах видавало надзвичайно ефектні українські вітальні листівки, колажовані чи комбіновані, з патріотичним настроєм, часто з українською геральдикою та в національних блакитно-жовтих кольорах, що майже неможливо було простежити на території Російської імперії, особливо до революції 1905 р., де українська мова заборонялася і будь-які прояви українського жорстоко каралися.
Джерело: monitor-press.com
