Публічний звіт голови інституту Антона Дробовича відбувся 24 лютого в Українському кризовому медіа-центрі. Про це інформує прес-служба УІНП.
У 2020 році Український інститут національної пам’яті продовжив популяризувати історію України, розвінчувати міфи й долати наслідки тоталітарних режимів, вивчати історію українського державотворення та вшановувати пам’ять учасників українського визвольного руху, сучасних захисників та жертв тоталітарних режимів.
Були збережені попередні проєкти й напрацювання і продовжена інституційна діяльність у сферах:
- реабілітації несправедливо репресованих – відбулося 6 засідань Національної комісії з реабілітації, яка розглянула 520 справ;
- декомунізації – надіслано 650 листів щодо виконання «декомунізаційного» законодавства, у 24-х випадках символіку забрали з публічного простору. Також було започатковане опрацювання складних кейсів шляхом діалогу з громадою та пошуку нестандартних рішень із широким залученням експертної спільноти;
- обліку місць пам’яті та пошуку місць поховань жертв Голодомору, масових голодів, політичних репресій та воєн, а також учасників боротьби за незалежність у XX столітті – проведено 6 пошукових робіт, ексгумовані останки 9 жертв. Загалом за рік перепоховані останки 14 людей. А також запрацювала геоінформаційна система «Віртуальний некрополь української еміграції»;
- збереження усних свідчень про новітню історію – записано понад 20 та прийнято на зберігання 48 свідчень;
- співпраці з музейними та освітніми установами.
«Інститут, з одного боку, проводить різні заходи, але також як центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику у сфері національної пам'яті. І саме на цьому я хотів би зробити акцент, адже інституційна діяльність є дуже важливою та значною складовою роботи інституту», – наголосив Антон Дробович.
Він також зауважив, що короткі популяризаційні формати інституція розробляє, опираючись на академічні дослідницькі проєкти. Саме поєднання цих двох форматів покликане запобігати інструменталізації історії.
Попри скорочення бюджету інституту в квітні 2020 року практично вдвічі у зв’язку з протиепідемічними заходами, вдалося виконати 85% запланованого та профінансувати 81 захід. Команда установи адаптувалася до карантинних обмежень і провела понад 50 дискусій, конференцій, лекцій, круглих столів в онлайн-форматі.
Інститут продовжив реалізацію книжкових, виставкових, відеопроєктів. У 2020 році – це 35 відео, які переглянули щонайменше 4 мільйони людей, 18 різних видань, які отримали 120 установ в Україні й за кордоном, 10 нових виставок.
Детально про заходи – у долученій нижче презентації.
Серед популяризаційних матеріалів УІНП, оприлюднених на онлайн-ресурсах інституту, особливий відгук в аудиторії отримали теми деміфологізації історії, подолання фальсифікації історії з боку Росії (період Другої світової війни, історія українського Півдня, постать І. Мазепи тощо), пам’яті військових, які загинули на сучасній російсько-українській війні.
Не зважаючи на карантинні обмеження, Український інститут національної пам’яті продовжив розвивати міжнародну співпрацю. Керівництво та співробітники інституції взяли участь у 12 заходах міжнародного характеру. Зокрема, 1-5 грудня 2020 року відбувся візит делегації установи до Варшави задля участі у робочій зустрічі з головою Інституту національної пам’яті Польщі, що сприяло налагодженню діалогу з польською стороною щодо складних сторінок спільної історії.
Український інститут національної пам’яті продовжує координувати діяльність Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Архіву національної пам’яті. Обидві інституції перебувають на етапі будівництва ключових об’єктів, необхідних для повноцінної реалізації поставлених перед ними завдань. Тож дуже важливим є розуміння їхнього значення з боку суспільства та належне фінансування з боку держави.
Міністерство культури та інформаційної політики активно залучало УІНП до процесів меморіалізації Бабиного Яру та створення Національного музею Голодомору-геноциду.
З вичерпним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.
Відеозапис публічного звіту можна переглянути на ютуб-каналі Українського кризового медіа-центру.
Фото: Український кризовий медіа-центр
