Англійський музей у Брайтоні відкрив виставку, присвячену древнім людям, які заселяли Європу у давнину. Погруддя створив судмедексперт зі Швеції Оскар Нільссон.
Близько 5600 років тому 20-річна жінка була похована з крихітною дитиною на грудях. Це свідчить про те, що жінка, ймовірно, померла при пологах за часів неоліту. Вона та шість інших стародавніх європеоїдів, включаючи чоловіка кроманьйонця, жінку-неандертальця та чоловіка спортивної статури з періоду 250 р. до н.е. тепер експонуються в музеї в Брайтоні, Англія, після того, як судовий художник заново відтворив їх особистості, пише видання Live Science.
"Процес відтворення зайняв сотні годин роботи і він заснований на кожній доступній деталі, яку вчені могли почерпнути з останків цих людей, включаючи радіовуглецеве датування, колекцію зубного нальоту і, коли це можливо, аналіз стародавньої ДНК, який деталізувє очі, шкіру і колір волосся кожної людини", - розповідає Річард Ле Со, старший зберігач колекцій в Королівському павільйоні і музеях в Англії, де 26 січня відкрилася виставка.
"Ця виставка покликана пролити світло на древніх жителів Брайтона і континентальної Європи, демонструючи гіперреалістичність зображення їхніх облич", - сказав Ле Со в інтерв'ю Live Science.
Щоб відтворити ці голови, Оскар Нільссон, судмедексперт зі Швеції, взяв 3D-копії черепів і приступив до роботи. Вивчивши дані про походження людини та вік смерті, він використовував пластилінову глину для ліплення м'язів, а потім вкривав її штучною шкірою, яка включала такі деталі, як зморшки і пори. Перші дві особи - неандерталець з Гібралтару і Кроманьйонець з Франції - показують історію ранніх жителів Європи.
Згідно з дослідженням ДНК, «у ранніх кроманьйонців, подібних до цього, була справді темна шкіра», - зауважив Нільссон.
"Я використовую силікон, очні протези та справжнє людське волосся для досягнення такого ефекту реалістичності", - сказав він. - Але вони також є реконструкціями, відновленими згідно медекспертизи, м'яз за м'язом. Це виглядає насправді дуже близько до того, якими вони виглядали за життя".
Жінка, яка, ймовірно, померла при пологах, відома як дівчина Уайтхок - також мала темну шкіру. Незважаючи на те, що у її останків не було ніякої збереженої ДНК, генетичний матеріал інших поховань цього ж періоду показує, що "колір їх шкіри, як мінімум, такий самий , як у сьогоднішніх людей, що живуть на півночі Африки, або трохи темніший", - продовжує Нільссон.
"Тим часом, нагороду за найкращу зачіску серед експонатів може отримати чоловік зі Слонк Хілу, який жив на території Англії близько 250 р. до н.е. За сучасними мірками ця людина померла досить рано - у віці від 24 до 31 року - але "його кістки розповідають історію людини, у якої було хороше життя: будучи міцним, сильним і здоровим, у нього також були красиві риси обличчя", - сказав Нільссон. - Його зуби унікальні - у нього є проміжки між зубами, так звана діастема".
Нільссон подарував чоловікові зі Слонк Хілу "Свевський вузол", стиль, в якому волосся щільно зібране з боків голови в пучок. "Багато германських племен мають різні варіанти цієї зачіски", - сказав Нільссон, пояснюючи свій вибір.
Наступний черговий індивід - Романо-британська "леді Патч", що жила близько 250 р. н.е., і ,ймовірно, була убита.
"Її скелет показує, що вона прожила важке життя", - сказав Нільссон. - Її хребет, ймовірно, страждав від важкої праці, що призвело до стану хребта, званого вузлами Шморля".
Але що дійсно привернуло увагу Нільссона, так це цвях, вбитий в потилицю жінки.
У могилі були знайдені залізні цвяхи, так що "це могло бути результатом неакуратного запечатування труни, в яку вона була покладена", сказав Нільссон. - Або, що ще більш інтригуюче - це може бути знак забобонних переконань. Існують приклади, коли померлих людей ховали з цвяхами всередині і навколо них, щоб вони не переслідували околиці після смерті".
Експозиція в даний час експонується в галереї археології Елейн Еванс в Брайтоні.
