Сьогодні, 8 квітня святкує День Народження відомий політв'язень, дисидент, історик дисидентського руху, член Української Гельсинської Групи, розповсюджувач самвидаву, надзвичайно щиро людина Василь Овсієнко.
Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook інформує Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".
Заарештований 5 березня 1973 р. за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди у формі розповсюдження літератури самвидаву. 6 грудня 1973 р., разом із Пронюком і Лісовим, засуджений Київським обласним судом до 4 років позбавлення волі в таборах суворого режиму.
У мордовських таборах ЖХ-385/19 (сел. Лісне Теньгушевського р-ну Мордовської АРСР) і 17-А (сел. Озерне Зубово-Полянського р-ну) брав участь в акціях протесту. 20 серпня 1976 р. під час «профілактики» в Київському КДБ відмовився від визнання вини.
7-8 лютого 1979 р. засуджений до 3 років позбавлення волі за ст. 188-1 ч. II. Заарештований у залі суду. Його текст «Замість останнього слова» став відомим на Заході. Покараня відбував у зонах № 55 (м. Вільнянськ Запорізької обл.) і № 71 (м. Коростень Житомирської обл.). Під час ув'язнення відмовився свідчити у справах Левка Лук'яненка, Миколи Матусевича, Гелія Снєгірьова, Василя Стуса, Дмитра Мазура, на захист останнього подав заяву в КДБ.
Згодом 1981 році наступний арешт та покарання в таборі особливого режиму ВС-389/36 в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл., з 8 грудня 1987 р. — у зоні № 35 на ст. Всехсвятська. Брав участь в акціях протесту.
У 1988 р. увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки, голова Житомирської філії УГС,учасник експедиції з перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина. Співголова Українського комітету «Гельсінкі-90». З 1999 р. організовує експедиції на Соловецькі острови та в урочище Сандармох — на місце загибелі тисяч бранців т. зв. «Соловецького етапу»: Леся Курбаса, Миколи Зерова та інших
