Перша гучна судова справа проти українських націоналістів на Галичині почалася 23 жовтня 1922-ого після того, як член Української військової організації Степан Федак здійснив невдалий атентат на очільника Польщі Юзефа Пілсудського на площі Ринок у Львові рік до того.
Попри те, що Федака затримали на місці події, у замаху звинуватили низку впливових українців. Львовом прокотилася хвиля арештів і серед обвинувачених були, зокрема, відомий адвокат доктор Степан Федак - батько виконавця замаху, доктор Василь Щурат - український вчений, ректор таємного Українського університету Михайло Галущинський - військовик та педагог, доктор Лев Ганкевич - адвокат і публіцист.
Загалом у ході цієї справи, польські правоохоронці в антидержавній діяльності звинуватили 13 осіб, серед яких майбутні відомі діячі як Дмитро Паліїв, Євген Зиблікевич.
Під час слідства усі затримані поводилися надзвичайно відважно. Попри те, що Федак зазнав численних тортур під час допитів, не змінив власної позиції і зазначав, що його дії були спрямовані виключно проти львівського воєводи Грабовського, а не самого Пілсудського. І мали засвідчити боротьбу українців проти польської окупації.
Головного фігуранта справи Федака засудили на 10 років, решті дали по кілька років ув’язнення. Усі вони вийшли раніше за амністією.
Цілком ймовірно, що доволі м’який вирок зумовило зникнення з папки прокурора ключових доказів проти Федака, а револьвер – основний доказ – зник просто зі столу судді.
Судові процеси над членами УВО мали великий резонанс завдяки присутності численних журналістів, зокрема, і закордонних.
Політичні процеси над українськими націоналістами набрали обертів у 1920-х. Згідно зі звітом прокурора Львівського апеляційного суду, лише впродовж дев'яти місяців у 1930-1931 в Галичині відбулося 369 політичних процесів та заарештовано 678 осіб.
Проект Локальна Історія.
