Трансфер 17-річної баскетболістки Анастасії Ковтун з «КІВС-Львів» у чеський «УСК Прага» став першим в історії Клубу Ігрових Видів Спорту, де відбулося відшкодування коштів за підготовку спортсменки.
Про оформлення документів, можливий мовний бар’єр та значення сезону в Суперлізі у складі СБК «Львів» Анастасія розповіла для «Гал-Інфо».
Анастасіє, як з’явився варіант з переходом у чеський клуб? Чи довго роздумувала над пропозицією?
Думала, насправді, не довго. Була на перегляді в команді і вже десь в травні підписала контракт. Далі постало юридичне питання аби оформити перехід. Це потрібно було узгодити у ФБУ. Дякую своєму клубу, який відпустив. Трохи важче було з Федерацією, яка не горіла бажанням мене відпускати. У ФБУ, зрозуміло, хочуть аби сильні баскетболістки залишалися в Україні. Вирішення цих питань зайняло десь 2-3 тижні.
Коли ти відправишся у Чехії аби тренуватися та готуватися до сезону разом з «УСК Прага»?
У понеділок я буду у візовому центрі. Сподіваюся, що вже зовсім скоро відправлюся у Чехію. Зробити все швидко досить складно, клуб вже робив запит на консульство аби цей процес минув якнайшвидше. Сподіваюся все вирішиться вже найближчими днями.
Мовне питання: якою мовою послуговуються в команді? Чи можуть виникнути складнощі?
У команді багато легіонерів, тому мова спілкування – англійська. Тренер теж спілкується російською. Якщо щось не розумітиму зможу перепитати. Але й чеська, думаю, не буде великою проблемою. Вона є досить схожою до української.
Чи перетиналася на майданчику з кимось з гравчинь чеської команди раніше? Можливо, десь у іграх за збірну?
У команді дівчата старші за мене, тож в той тиждень, коли я тренувалася з командою, бачила всіх вперше. Я взагалі у команді наймолодша, решта старші хоча б на 1-2 роки. Ну, принаймні, так було, коли я там перебувала на перегляді.
Чи допоміг сезон у складі СБК «Львів» у Суперлізі професійному росту?
Звичайно, адже це вищий рівень як суперників, так і одноклубників. У них вчишся не лише швидкості прийняття рішень, а й якимось хитрощам чи тактичним рішенням. Коли навколо тебе більш досвідчені гравці, то й ти, тягнучись до них, ростеш швидше.
Ти із сім’ї, де кожен має відношення до спорту. Як рідні відреагували на твій перехід?
І мама, і сестра були раді за мене. Тепер вже чекають коли зможуть приїхати в гості у Прагу.
За своїм новим клубом «УСК Прага» слідкувала раніше?
Це один з найбільш титулованих чеських клубів. Раніше дивилася їхні ігри, переважно це були матчі Євроліги. Вони використовують велику обойму гравців, їхній рівень доволі високий. За грою цієї команди цікаво спостерігати.
Як Ірина Клєніна ставиться до твого переходу?
Вона хотіла, аби я перейшла кудись, зробила наступний крок. Ірина Юріївна чимало дала мені, хоча й говорила в окремих моментах, що стосувалося конкретно підготовки центрових, «цього я не знаю». Вона вважала за краще передати це людям, які роблять свою справу краще, ніж псувати щось власним баченням.
Від моменту коли ти прийшла у баскетбол і до тепер наскільки зросли можливості для занять?
Я дуже рада, що цих можливостей більшає, особливо в останні роки. Мова йде як про жіночий, так і чоловічий баскетбол. Та й дітей, охочих до гри, більшає. З цим, коли розпочинала я, були проблеми, особливо серед дівчат. Зараз є більше команд, є Вища ліга та Суперліга в перспективі. Якщо в дітей та людей, що цим займаються, буде бажання – все вдасться.
Які у тебе цілі: на найближчий сезон та в довгостроковій перспективі?
Контракт з «УСК Прага» розрахований на два роки. У цьому сезоні буду старатися на всі сто, аби заявити про себе та отримати якомога більше ігрового часу. Довгострокова, навіть не знаю. Напевно, просто отримувати задоволення від гри та не підводити себе і всіх, хто в мене вірить. Адже баскетбол – справа всього життя, яку я вибрала сама.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
