Безцінна археологічна спадщина Іраку постраждала від бойовиків так званої "Ісламської держави". Зараз, коли "ІД" відступає, співробітники Британського музею оцінюють, що залишилося від пам'яток старовини
Після того, як влітку 2014 року "ІД" оголосила про свій халіфат, тисячі найдавніших будівель в Іраку й Сирії опинилися в руках угруповання.
Це призвело до актів жахливого вандалізму. Угруповання виставляло в інтернеті відеозаписи, на якому видно, як бойовики руйнують експонати в Мосульскому музеї або підривають статуї на руїнах Німруда, колишньої столиці Ассирійської столиці.
Археологи, котрі прибули до Іраку, виявили, що багато місць розкопок перетворили в стоянки для автомобілів, стародавні статуї знищили, а рукописи зникли.
Але не все так жахливо. "ІД" не вдалося зруйнувати всі давні об'єкти; посеред деяких руїн виявили досі невідомі предмети старовини, а в місцях, які не потрапили під контроль бойовиків, почали нові розкопки.
Бульдозери та відбійні молотки
Мосул, друге за величиною іракське місто, лише нещодавно звільнене від сил "ІД" після тривалої військової операції, надзвичайно важливе для історії.
Ассирійське місто Ніневія, датоване VII століттям до нашої ери, розташоване поблизу Мосула. Раніше там були палаци, храми і вілли.
Бойовики "ІД" зруйнували руїни колишньої ассирійської столиці на 70 відсотків. Частину стін міста знищили бульдозерами. Міські ворота були знесені.
Надзвичайної краси крилаті бики, які охороняли вхід до воріт Нерґал, були понівечені, а залишки палацу Небі-Юнус зруйнували більше, ніж очікували експерти: бойовики прокладали під будівлею тунелі.
Але є й хороші новини
Іракські війська виявили мережу тунелів, які проклали уздовж давніх скульптур біля стін палацу.
Попри те, що ці тунелі завдали серйозної шкоди структурі пагорба, де є руїни стародавнього палацу, у бойовиків "ІД" не було достатньо часу для того, щоби вкрасти або зруйнувати ці статуї.
У тунелях археологи виявили рельєфи, скульптури й таблиці.
Рельєфи, які вдалося відшукати, вражають – на них зображені релігійні церемонії, священнослужителі й жіночі фігури, які можуть бути або напівбогинями, або верховними жрицями.
Приблизно за 30 кілометрів від Мосула розташований Німруд – важливе ассирійське місто, яке досягло розквіту між 1350 і 610 роками до нашої ери.
Розкопки в Німруді почалися у XIX столітті і тривали до 1992 року. Там виявили безліч творів ассирійського мистецтва.
Після березня 2015 року бойовики "ІД" систематично грабували це місце розкопок. Приблизно 80% його об'єктів втратили.
"ІД" важкою технікою зруйнувала Зіккурат – піраміду висотою 34 метри.
Вони також знищили ламассу – статуї крилатих людинобиків у сусідньому храмі богині Іштар, а також ворота храму Набу, оточені статуями в шатах, немов із риб'ячої луски.
Бульдозерами і вибухівкою вони зруйнували північно-західний палац царя Ашшур-назір-апала II, який правив Ассирією між 883 і 859 роками до нашої ери.
Iракський археолог Фалех Номан, який навчався в Британському музеї, отримав від уряду Іраку завдання оцінити масштаби руйнувань. Він називає те, що побачив, "варварством".
"Головний вхід до палацу, який вів у тронний зал і охоронявся духами-охоронцями ламассу, а також людинобик – зруйновані", - каже пан Номан. – Рельєфи й ламасси біля другого входу до палацу пошкоджені. Недоторканий лише один барельєф на стіні".
Усередині палацу він виявив, що барельєфи знищувалися за допомогою кувалд, які там і полишили.
Нові знахідки
Влада Іраку вважає, що в одному лише районі знищили понад 66 місць розкопок.
Бойовики також грабували ці місця. Однією з причин, чому вони споруджували свої тунелі в місцях розкопок, була надія знайти предмети античності для продажу на чорному ринку. За гроші, які отримували за вкрадені предмети старовини, купували зброю.
Уряд Іраку тепер звертається за допомогою до міжнародної спільноти.
У відповідь на цей заклик Британський музей розпочав навчання іракських археологів.
Частина цього навчання триває на розкопках у місцях, що не потрапили під контроль "ІД" – на півдні Іраку в районі Телло, і в курдській автономії на півночі в Дарбанд-і-Ранії.
Телло – сучасна арабська назва стародавнього шумерського міста Гірсу. Це одне із перших в історії людства міст, і його планування схоже на Ніневію й Німруд.
Тут знайшли глиняні таблички з клинописом, із яких стало відомо про існування шумерів, які винайшли писемність п'ять тисяч років років тому, а також форму правління, схожу на демократію – задовго до стародавніх греків.
Тут також виявили сліди монументальної архітектури, наприклад, місто Гірсу. Це найдавніше місто, яке нам відоме, й археологи тепер працюють над збереженням його руїн.
Розкопки в Гирсу у 2016-у й початку 2017 років проводив центр храмового району, відомого тепер як Палацевий курган.
Понад 80 років тому французькі археологи виявили руїни палацу, побудованого в грецькому стилі, і тепер сучасні дослідники працюють зі стінами храму Нінгірсу, який побудували із глиняної цегли.
У цьому храмі поклонялися богу бурі. Це був один із найважливіших храмів у Месопотамії.
Але досі про його існування було відомо лише з клинописів, на яких оспівувалася його велич і краса.
Той факт, що його вдалося знайти, є важливою віхою в археології стародавнього Іраку.
Нам вдалося розкрити вхід до центральної частини цього храмового комплексу, якому понад чотири тисяч років – целлу з її вівтарем, коридори із кам'яними колонами та написами, а також окремі фрагменти тротуарів і обпаленої цегли.
На зруйнованих залишках надбудови виявили 100 конічних кам'яних вставок, велика частина яких присвячена відновленню храму шумерськими царями.
Серед унікальних знахідок – фрагмент мармурової меморіальної таблички шумерського правителя Ур-Бау (Ур-Баба), теракотова табличка із зображенням шумерської пари, дві циліндричні печатки – одна із зображенням божества, інша – зі сценою зборів богів перед богом сонця, а також унікальне зображення шумерського демона.
Ці об'єкти й інші важливі знахідки вже доставили в Іракський музей у Багдаді.
На іншому майданчику на півночі Іраку також здійснили важливі відкриття. Йдеться про перевал Дарбанд-і-Ранію у західних передгір'ях гірського хребта Загрос – колись тут була дорога із Месопотамії до Ірану.
Олександр Македонський пройшов нею зі своєю армією в 331 році до н.е., а в VIII-VII століттях д.н.е. тут проходила східна межа Ассирії.
Велика кількість вирізьблених вапнякових блоків, які розкидані на цій місцевості, вказують на наявність стародавніх будівель, що підтверджується сучасними зйомками з безпілотних літальних апаратів.
Аналіз кераміки, яку знайшли на поверхні землі, вказує, що вона датована І-II століттям до н.е. Схоже, ці будівлі були побудовані в період еллінізму Селевкідами, які успадкували імперію Олександра Македонського.
Потім цей комплекс став частиною Парфянського царства.
Масивна захисна стіна, яка прикривала південну й західну сторони поселення, ймовірно, була побудована до парфянському періоду, коли імперія вела оборонні війни з римлянами.
Велике зміцнення на північному кінці об'єкта підтверджене, і кам'яні преси вказують на те, що мешканці займалися виноробством.
Розкопки величезного кам'янистого кургану на південному кінці об'єкта дозволили виявити руїни монументальної будівлі, яка схожа на храм, присвячений греко-римським божествам.
Розкопки на сусідньому об'єкті Усу-Аска підтвердили існування там фортеці, яку попередньо віднесли до ассирійського періоду.
Її стіни була завтовшки шість метрів і досягають 5 метрів у висоту; ймовірно, це була потужна фортеця, яку звели для контролю за рухом людей і товарів через перевал.
Роботи, які тут проводять, розпочинають новий розділ в історії іракського Курдистану. Цю місцевість археологи донедавна майже не знали.
Колиска цивілізації
Повернення археологів на ці об'єкти, як ми сподіваємося, відкриє перед Іраком нове майбутнє – адже ця країна володіє неймовірно багатою історичною спадщиною.
Це колиска світової цивілізації, тут знайшли величезну кількість артефактів – із доісторичних часів до сьогодні.
Коли повернеться мир і спокій в Ірак, сюди почнуть повертатися й археологічні експедиції.
Їхня робота збагатить дані про розквіт і занепад численних цивілізацій, які колись були в Месопотамії.
Доктор Себастіен Рей і доктор Джон МакгіннісПровідні археологи, проект збереження культурного надбання в Іраку Британського музею
