Голова суддівського комітету Федерації баскетболу Львівщини та арбітр ФБУ Богдан Капелян (на фото справа) розповів про потребу в суддях на Львівщині, тонкощі професії та те, як підтримує власну форму за відсутності ігор.
Богдане, у Львові завершився, нехай і достроково, перший аматорський чемпіонат ліги BALL. Як ви можете оцінити рівень змагань? Для суддів, які проводять матчі аматорів, є якісь особливості у роботі?
Думаю, що рівень як змагань, так і суддівства повинні оцінювати організатори ліги, а не я. Аматори справді гравці дещо специфічні, але мені, повторюся, важко оцінювати рівень обслуговування чи гравців турніру від BALL.
Якщо, все-таки, давати оцінку цьому сезону. Можливо, в кості глядача. Сподобалася аматорська ліга та рівень її організації?
Те, що запланували організатори, вони змогли втілити. Окрім, на жаль, повноцінного завершення сезону. А так, то сезон був досить непоганим.
Чи є охочі до навчання на баскетбольного арбітра у Львові та області?
На сьогодні нам ось цих охочих дуже не вистачає. Якщо говоримо про якісь місцеві аматорські змагання, то люди є: студенти інфізу чи баскетболісти, які досі виступають. Проблема в тому, що вони не хочуть розвиватися як судді далі: відвідувати семінари, розвивати себе як арбітра.
Досвіду гри у баскетбол буде достатньо для початку занять суддівством? Чи потрібно підтягувати теорію, в ідеалі знати правила…
Ой, та не те, що правила (сміється). Після завершення ігрової кар’єри чи ще під час неї потрібно, перш за все, відвідати суддівський семінар, де чітко пояснюється роль судді, нюанси та правила. У Львові є зараз двоє суддів, ліцензованих ФБУ: я та Денис Головко. Якщо з’являються нові претенденти, то ми з ними працюємо. Результат буде лише після тривалої роботи над собою.
Як часто у Львові з’являються нові претенденти на роль баскетбольного судді?
Минулого року свій перший семінар відвідало троє молодих суддів. Зараз, коли з ними зв’язуємось, не можу сказати чи продовжать вони свій шлях. Звичайно, хотілось би, аби після першої спроби вони не закидали цю справу, а йшли далі.
Скільки арбітрів потрібно Львівщині аби сповна закрити потребу для всіх турнірів?
Для початку потрібно розуміти скільки турнірів місцевого чи всеукраїнського рівня у нас відбувається. Якщо брати лише ті, що під егідою ФБУ: Вищу чоловічу та жіночу ліги, Першу лігу та ВЮБЛ, то нам у цьому сезоні були потрібні ще, щонайменше, двох суддів з ліцензією від ФБУ.
Карантин та відсутність ігор вплинула на Ваші навички?
Для суддів що головне? Підтримувати фізичну форму, я над цим працюю постійно, та не забувати теорію. Правила стараюся регулярно освіжати в пам’яті, переглядати матчі. У формі потрібно бути завжди.
Яка головна відмінність у роботі судді на матчах 5х5 та 3х3? Чи можна однаково добре працювати і там і там?
Специфіка 3х3 дещо інша: більша динаміка, більш жорсткі контакти. Я вважаю, що в цьому переході немає великої проблеми. Варто тільки осягнути певні нюанси.
Як, на Вашу думку, можна мотивувати хлопців, щоб вони йшли вчитися арбітражу?
Важко сказати. Зокрема, мабуть, і я. Намагаюся завжди спілкуватися з молодими людьми, які виявляють інтерес до цієї справи. Інколи й сам пропоную. Знаєте, нас на семінарах вчать, що, в першу чергу, суддя повинен любити баскетбол. До прикладу для гравців, яким вже очевидно не вдасться досягнути якихось висот на професійному рівні, це є хорошим способом реалізувати себе у баскетболі. На першому місці, як ви вже зрозуміли, стоїть любов до баскетболу. Це і є головною мотивацією.
Не так давно Ви та тренер Едуард Скрипець навчали правил баскетболу багатьох вчителів фізкультури міста. Чи є з цього уже якийсь результат?
Сподіваюся, що ці заходи стануть регулярними. Насправді лише одиниці заглиблюватися у всі нюанси: як правил баскетболу, так і окремих технічних елементів. А це є дуже важливим. Навчити дитину вести м’яч правильно настільки ж важливо, як і донести до неї те, як це робити без пробіжки, без подвійного ведення. Наша мета – показати це вчителям фізкультури, аби вони вже демонстрували ці ази дітям на уроках.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
