Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Спорт

Чемодан, вокзал, Росія. Спортсмени "внє політікі"

Хтось прекрасно усвідомлює, що йде українсько-російська війна. А хтось не бачить різниці між українським і російським медіапростором.
Відомий український художник та ілюстратор Андрій Єрмоленко створив серію плакатів, присвячених ЧС-2018, який проходив на Росії.

Стати безробітним через одне фото. Саме ця новина стала чи не найбільш резонансною в Першій лізі з футболу в січні. Мова про волочиський «Агробізнес» та їхнього найкращого форварда – Ігоря Сікорського. Фото з двоголовим орлом та царським троном на фоні і на запитання «ти досі в «Агро» граєш?» від підписника клуб відповів на власному сайті: «Ні, вже не грає». За версією «Агробізнеса», такий вчинок вже ексгравця порушує пункт в контракті, за яким Сікорський повинен був «всебічно сприяти збереженню і підвищенню престижу Клубу і команди, не допускати дій, що завдають шкоди їх репутації». Та у своїй любові до подорожей в країну-агресора він такий далеко не один. Комусь такі поїздки продиктовані змагальним календарем, а комусь – браком освіченості та обізнаності з ситуацією в стосунках двох держав.

Може, в Росії кращі умови?

Знайомтеся – Антон Грабовський. Легкоатлет з Рівного, учасник Чемпіонату Європи з кросу 2019 року, вперше потрапив у новинні стрічки, коли отримав піврічне відсторонення від змагань за критику екіпірування. Тоді ФЛАУ саме змінила технічного спонсора з Nike на Asics та намагалися розпочати співпрацю якнайкраще. Та повернемося до нашої теми. 22-річний українець після завершення осіннього сезону стартів відправився на тест vo2max у Росію. А ще в його Instagram є декілька фото з тренувань, де позначені російські атлети, а в геолокації вказані «Воробьёвы горы». Невже країна, легка атлетика якої вже кілька років відсторонена від участі в міжнародних стартах, за винятком спортсменів з нейтральним статусом, має кращі умови для підготовки? Хоча, справедливості заради, варто відзначити, що його візити в Росію важко порівнювати з тим, що зробив нападник «Агробізеса» чи люди, про яких піде мова наприкінці.

Що робити з календарем?

Теніс в останні роки привертає чимало уваги. Ще б пак, Еліна Світоліна вже давно прописалася у ТОП-10 рейтингу WTA, а зараз взагалі йде четвертою; близько до провідної двадцятки знаходиться й інша українка – Даяна Ястремська. Також є успіхи і в парному розряді, де приємними новинами інколи тішать сестри Кіченок. І Даяна, і Еліна у жовтні 2019 стали учасницями Кубка Кремля. Для Світоліної, до слова, це була не перша поїздка після початку російсько-українського протистояння. У 2016 році перша ракетка України дійшла до півфіналу цього турніру. Буквально на днях стало відомо, що й сестри Кіченок поїдуть на змагання в Росію. Вони виступлять у парному розряді на змаганнях в Санкт-Петербурзі. Важливо що думають самі спортсменки про такі поїздки. І от як на питання про доцільність цих змагань відповіла сайту tribuna.com Еліна Світоліна: «Коли я приїжджаю туди, то представляю Україну. Якщо виграю цей турнір або просто там граю, то в кожному матчі відстоюю прапор України. Я захищаю Україну тим, що роблю найкраще - грою в теніс».

На шахових змаганнях у РФ нещодавно виступала також сестри Марія та Анна Музичук зі Львова. Анна стала віце-чемпіонкою світу з рапіду, поступившись лише на пів очка Катерині Лагно, уродженці Львова, що з 2014 року представляє  країну-агресора. Свою позицію та, очевидно, позицію інших українських шахістів, які виступають в РФ, Анна Музичук озвучила влітку 2019: «Розумію обурення людей. Так, Росія напала на нашу державу, іде війна. Боляче, що загинуло стільки українців. Але зрозумійте і мене: Росія – провідна шахова країна, шахи там дуже підтримуються. Президент Міжнародної шахової федерації – росіянин. Кожного року в Росії проводиться декілька змагань найвищого рівня, будуть там проводитись і надалі. Це не питання пропуску одного турніру. Якщо ми відмовляємось їздити на змагання в Росію, то можна завершувати професійну кар’єру».

У Росію, як додому

Ігор Сікорський, вже згаданий вигнанець з «Агробізнеса», свою поїздку обгрунтовував тим, що йому дуже подобається архітектура Санкт-Петербурга, а також родинними зв’язками у цій країні. Це – справді проблема, адже 70 років існування у складі СРСР українців порозкидало по величезній території. Але одна річ – відвідувати родичів, або місця дитинства, а інша – демонструвати напоказ візит у країну-ворога, знаючи свою роль публічної особи та лідера думки.

У скандальних ситуаціях засвітилися два топові українські боксери: Олександр Усик та Василь Ломаченко. Перший вже давно ухиляється від прямої відповіді на запитання «чий Крим», чим накликає на себе хвилю фанатського обурення за кожної слушної нагоди. Обоє також прославилися вірою в «духовні скрєпи», не раз обпікшись на прихильності до РПЦ.

Ще один приклад відомого спортсмена, що не нехтує можливістю відвідати Москву – Ірина Дерюгіна. Колишня гімнастка, а нині – президент Федерації гімнастики України і головний тренер збірної відвідала симпозіум в Москві. Про це вона повідомила на своїй сторінці у соцмережі з фото на фоні московського Кремля.

Історія з художньою гімнастикою набрала куди більший резонанс. Вже заробивши ліцензії на Олімпійські Ігри, збірна України відправилася на змагання у Москву, де, за словами Ірини Дерюгіної, вчергове перевірять хто ж готовий представляти Україну в Токіо-2020. І головний тренер збірної готова використовувати будь-які можливості перевірити сили спортсменок у придатних спортивних залах.

Підвищити популярність – погіршити репутацію

Михайло Мудрик – гравець донецького «Шахтаря» та молодіжної збірної України. Одразу після нового року на двох російських YouTube-каналах з’явилися відеоролики, де знімався й українець. Всі відео були записані в Москві. Звичайно, це додало йому фан-бази в Росії, але чи доцільно було працювати над такими речами в час, коли скоро розпочнеться сьомий рік українсько-російської війни?

Чому люди вчиняють так чи інакше передбачити важко, зрозуміти може бути ще важче. Та в будь-якому випадку не варто одразу розпалювати в коментарях дискусію з кимось, хто вже не змінить свою думку. Висловити вашу позицію одного разу може бути цілком достатньо. Не потрібно опускатися до рівня потенційних співрозмовників на такі теми, правда ж?  

Як реагують самі спортсмени на поїздки своїх колег у Росію ми запитали у Станіслава Медведенка, колишнього гравця «Лос-Анджелес Лейкерс» та збірної України з баскетболу.

«Моя реакція вкрай проста. Є офіційна позиція нашого МЗС. Перш за все, з точки зору безпеки, потрібне запевнення міжнародних федерацій, асоціацій чи інших організацій, що українські спортсмени можуть безпечно виступати на турнірах у Росії. А далі вже вибирати потрібно самому спортсмену. Знаю, що бувають випадки, коли українці їдуть на змагання в Росію, бо не вистачає балів для кваліфікації на Олімпійські Ігри. Держава ці поїздки не фінансує. Їдуть спортсмени за власний кошт і на власний страх і ризик. Повторюсь, що рекомендація МЗС – не їхати на такі змагання, але кожен спортсмен – доросла людина з власною головою на плечах. Чого, на мою думку, точно не варто робити? Їхати в Росію як турист.»

Тарас Жеребецький, Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ