Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Краще поганий мир, а чи добра війна - 2?

Результати усередненого підрахунку голосів виборців, що проголосували за новий склад Львівської обласної ради, є такими: НУ - 26-27%, БЮТ - 24-25%, "Свобода" і УНБ - по 6-7%, "Пора" - 5-6%, а також можливо ПППУ - 3%. Цікавим парадоксом є те, що в деяких районах виборці, голосуючи за НУ до ВР, здебільшого голосували за БЮТ до обласної ради. Так із урахуванням бонусів до обласної ради потрапляють: 41-43 депутатів від БЮТ, 45- 47 від "Нашої України", по 9-11 від УНП і Свободи та 7-8 від "Пори" і можливо 5 від ПППУ.

   Після підрахування голосів і остаточного визначення прізвищ нових представників народу на обласному рівні, першим завданням, яке почнуть виконувати парти, буде формування більшості. Звісно, блок "Наша Україна" на чолі із намісником Петром Олійником спробує першим захопити ініціативу, щоб за прикладом своїх колег із Верховної Ради нав'язати усім тезу - більшість без НУ не можлива. 3 одного, 6оку, така теза цілком логічна, адже більшість формуватиметься зважаючи на те, що їй потрібно буде співпрацювати із обласною виконавчою владою, а тому вона і робитиметься під владу. З іншого боку, "Батьківщина", яка не надто відстала від своїх конкурентів, намагатиметься диктувати свої умови гри, а у разі непоступливості потенційних партнерів спробує створити коаліцію під себе. Ми розглянемо всі можливі варіанти формування більшості у Львівській обласній раді, а також спробуємо спрогнозувати, хто стане майбутнім головою обласної ради.

Варіант перший.

"Батьківщина" формує більшість під себе. Єдиним можливим варіантом створення більш-менш стабільної більшості під БЮТ без урахування "Нашої України" є створення більшості із націоналістичним забарвленням. До неї мали би увійти БЮТ (43) + УНБ (10) + "Свобода" (10) = 63 депутатів. Поява у такій коаліції УНБ є малоймовірною, однак можливою за умови, якщо домовитися із нашоукраїнцями їм буде вкрай важко. Втім в цієї більшості буде чимало серйозних недоліків. По-перше не зважаючи на націоналістичне забарвлення УНБ і „Свободи” та можливе підтягування до цього образу і бютівців, знайти партнерам спільну мову в межах такої коаліції буде досить тяжко. Як в силу бізнес-інтересів їх учасників так і через різну міру радикалізованості. По-друге, до роботи першим номером (ведучим) у владі більш-менш готові лише представники УНБ, тоді як переважаючій більшості представникам БЮТ, а тим більше „Свободи” образ опозиції є більш природнім і звиклим. По-третє, цьому блоку буде надзвичайно важко конкурувати із опозицією представленою „Нашою Україною” та Порою. Мало ймовірно також, що БЮТ наважиться створювати коаліцію без „Нашої України”, якщо така коаліція утвориться на центральному рівні.

Варіант другий.

Як і в бютівців, у нашоукраїнців і особливо у Петра Олійника є мало бажання знову вступити в коаліцію із політичною силою, в якій перебуває чимало одіозних постатей області. Достатньо назвати лише Михайла Сендака чи Ігоря Держка. Першого свого часу не сприйняли в НСНУ, а другого оголосили зрадником в НРУ. Тому блок НУ(45-47) може залучити до своєї коаліції "Пору" (7) та УНБ (10) = 63-65 депутатів. В підсумку "Наша Україна" отримає вкрай нестабільну більшість і двох досить грізних опозиціонерів, які тільки зароблятимуть бали на кожному промахові влади. Саме тому НУ навряд чи ризикне реалізовувати ' цей варіант. Таким чином, виникає ситуація, коли БЮТ та „Наша Україна” хоч і не мають великого бажання щодо співпраці, однак вимушені іти на компроміс із собою і один з одним для того, щоб налагодити продуктивну роботу обласної ради. На сьогоднішній день існує чимало заяв нашоукраїнців щодо співпраці із БЮТом, і тільки єдина заява із команди БЮТу, від імені голови обласного штабу Степана Курпіля. Курпіль і раніше розглядався, як фігура, яка чи не єдина має нормальні стосунки із нашоукраїнськими політиками і через яку новообрані депутати від БЮТ налагоджуватимуть взаємостосунки із своїми недавніми конкурентами. Як відомо, вже зараз ведуться певні переговори між цими політичними силами. На сьогоднішній момент залишається під питання лише формат такої коаліції. В залежності від результату різносторонніх переговорів коаліція може бути як малою НУ+БЮТ, так і великою НУ+БЮТ+УНБ(КіП)+Пора. Свобода на співпрацю із блоком НУ-БЮТ ніколи не піде. Так само залишитись в опозиції можуть вирішити і Пора і Блок Костенка Плюща. Все залежатиме від того що якій партії запропонують. На сьогодні можна прогнозувати, що у Пори більше можливостей опинитися в такій більшості і отримати посаду заступника голови обласної ради, однак судячи по тому наскільки закритими є представники УНП для коментарів, вони радше за все ведуть переговори і з БЮТом і з НУ, намагаючись здобути для себе гідне місце під сонцем (мова йде про посаду заступника). В разі ж якщо їм це не вдасться, УНП перейде в опозицію і можливо навіть буде солідарною із Свободою.

Основна боротьба в коаліції між НУ і БЮТ точитиметься навколо вирішення питання хто ж стане новим головою обласної ради. Вважаємо, що це питання є настільки принциповим, що навряд чи будь-яка із сторін здасться без бою. „Наша Україна” боротиметься за абсолютний вплив на ситуацію в області мотивуючи це тим що голові облдержадміністрації буде легше співпрацювати із представником зі свого блоку і навпаки прихід на цю посаду людини і БЮТ може знову розбалансувати співпрацю ЛОДА і ЛОР. У БЮТ на це звичайно ж будуть свої аргументи, які, як не банально, полягатимуть у тому, що „НУ” не може узурпувати владу в одних руках, тоді як БЮТ здобула хоч і невеличку, але все ж перемогу в області. Наразі важко сказати хто із учасників переговорів матиме більше аргументів, однак гадаємо, що переможцем у спорі може вийти саме Блок „Наша Україна”, який має більше потенційних можливостей залучити на свою сторону Пору і УНП. За таких умов, БЮТ звісно отримає кандидатуру першого заступника, а також головування у переважаючій кількості депутатських комісій.

Що ж до особи майбутнього голови обласної ради, то ним точно не буде нині діючий голова ЛОДА, перший номер у списку „НУ” до обласної ради Петро Олійник. Аргументів для цього є досить багато. По-перше він сам про це заявив, по-друге, навіть якщо б він і змінив свою позицію, то на такий варіант не пристануть партнери по коаліції, адже їм потрібна компромісна фігура, а нею не може бути лідер блоку. По-третє бронювання місце голови обласної ради Петром Олійником, може бути неоднозначно про трактоване у Києві, що послабить його позиції, як голови ЛОДА, а ця посада для нього є більш важливою на даному етапі. Серед інших претендентів на посаду голови обласної ради можуть розглядатися: Микола Горинь, Олег Мандюк, Тарас Федак, Мирослав Сеник, Олександр Лемішко. При цьому, не відомо Микола Горинь, який вже заявляв, що не хоче брати участь у великій політиці, повертатися у неї. Кандидатура Олега Мандюка колись серйозно розглядалася на посаду голови ЛОР, однак його позиції послабли після серйозного конфлікту із лідером ЛОО НСНУ, окрім того, навряд чи цей бізнесмен влаштовуватиме бізнес середовище бютівців. Тому серед претендентів залишаються троє, серед яких Мирослав Сеник є сьогодні найближчим до Петра Олійника і до того ж його однопартійцем. Натомість, після жорстких дебатів навколо питання міського голови Львова між НРУ і НСНУ пробігла кішка, тому позиції Лемішка є трохи слабшими, однак він, як і Федак, все ж можуть розглядатися як компромісні фігури.

Є ще варіант, коли компромісного політика, який би задовольнив середовище Олійника, зможе запропонувати БЮТ. Однак серед претендентів на голову, а чи заступника однозначно не може бути ані Михайло Сендак, ані Ігор Держко, які є найдосвідченішими політиками в обласній команді БЮТ. Найімовірніше, це може бути маловідома у політичних колах людина, яка належить до команди Курпіля і не входить у сфери впливу Сендака - Шкіля - Деньковича.

                                                                                                                     Богдан Бачинський

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ