Завершилися групові етапи футбольних єврокубків, а з ними й турнірний шлях для більшості представників України.
Чи виправдалися очікування вболівальників, які були на старті групового етапу? Яка команда вразила зі знаком «+», а яка – з величезним мінусом? Чого очікувати на весну та чи може виліт з Ліги Європи зіграти «Динамо» з «Олександрією» на руку?
Донецький «Шахтар» і везіння
Вже після жеребкування було зрозуміло хто в групі фаворит. У більшості не виникало сумнівів щодо того, що «Ман Сіті» Хосепа Гвардіоли вийде у плей-оф і зробить це з першого місця. А от місця з 2 по 4 називали вже в залежності від вподобань: «Шахтар» як постійний учасник Ліги Чемпіонів, загребське «Динамо» як підбір гравців, що готові вистрелити і перейти в більш імениті клуби, «Аталанта» тренера Гасперіні як приклад надатакувальної, особливо зважаючи на країну походження, команди.
Розгромна поразка від команди з Англії у першому турі нікого не здивувала. Адже всі розуміли різницю в класі. А от наступні ігри почали дивувати чимраз більше. Спочатку вирвана на останніх секундах перемога в Італії, а потім дві нічиї з «Динамо». Склалося враження, що доля за щось повертає «гірникам» борги, адже щастило просто неймовірно. Хороша контратакувальна гра та вдалі дії в обороні дозволили вивезти один бал з «Етіхаду». А могли навіть більше. Перед останнім туром команда Луїша Каштру йшла другою і її влаштовувала навіть домашня нічия. Однак «Аталанта» під кінець групового етапу додала та на фінішній прямій обійшла конкурентів, обігравши «Шахтар» з рахунком 3:0 та вийшовши в 1/8 фіналу. «Гірники» ж опускаються в Лігу Європи.
Чи щастило їм надміру? Так. Що могло стати причиною поразки в останньому турі? По-перше, банальна втома. Сезон в Україні стартував раніше, та й тренери, готуючи команди, розуміють, що можуть дозволити собі більшу інтенсивність, адже в гравців буде зимова відпустка. У їхніх опонентів з топ-чемпіонатів такої переваги немає, тому в сезон вони входять інколи сирими, ще не до кінця підготовленими. В оптимальну форму команда може увійти і в середині осені, в той час як для українських клубів це – нетривалий період пікової форми, за яким обов’язково йде спад. По-друге, справа й у самому опоненті. «Аталанта» демонструє вкрай нестабільну ігрову форму: то програє з рахунками 1:5 чи 0:4, то громить свого суперника 7:1. Можливо, в італійської команди просто був їхній день.
Що світить «гірникам» в Лізі Європи? Тут все залежить від суперника. Чи є в чемпіонаті опонентів зимова пауза? Якщо це представник топ-чемпіонатів, то чи розглядає він турнір як важливий? За умови хорошого жеребу «Шахтарю» під силу дістатись 1/8 чи ¼ фіналу.
«Динамо» та Ліга Європи. Точка неповернення
Хай підніме руку той, хто вважав, що кияни можуть не вийти з квартету, де є дві скандинавські команди та середняк зі Швейцарії. Тільки чесно… Така група давала надію всім на те, що навіть попри тренерську відставку та невиразну гру на старті сезону, «біло-синім» вдасться пролізти в плей-оф. Потім за зиму підтягнути форму, налагодити взаємодію та поборотися в євровесні.
Проблеми в турнірній таблиці почалися не одразу. Стартова перемога в грі з «Мальме» прийшлася саме на момент короткого підйому в грі «динамівців». Попри невдалу серію в чемпіонаті, у Лізі Європи кияни домінували більшість ігрового часу і наприкінці таки перетворили свою перевагу в забитий гол від Віталія Буяльського. Варто сказати, що в нічийних матчах з «Лугано» статистична перевага теж була за підопічними Олексія Михайличенка, однак підвела реалізація. Номінальні форварди так і не спромоглися на забиті м’ячі, переклавши відповідальність за це на вінгерів Вербіча та Циганкова, креативного хавбека Буяльського та навіть на пару захисників Миколенко-Шабанов. Підсумком провальних виступів на груповому етапі Ліги Європи стала домашня гра з «Лугано». Попри тридцять ударів, вперше в ствір кияни пробили лише в другому таймі, а серйозно присіли на ворота швейцарців лише з 85 хвилини, коли потрібно було забивати двічі за менше, ніж 10 хвилин.
Трансформація «Олександрії» та виліт, за який не соромно
Після того, як підопічні Шарана зайняли третє місце в попередньому розіграші чемпіонату України та напряму вийшли в груповий етап Ліги Європи, були побоювання, що простий стиль та обмежений кадровий потенціал перетворять «жовто-чорних» на статиста, а не повноцінного учасника єврокубків. Ще більше острах підкріплювався важким стартом, який є звичним для команд Шарана, проведенням ігор не на домашній арені та суперниками з топ-чемпіонатів. Компанія з «Сент-Етьєнна», «Вольфсбурга» та «Гента» оптимізму теж не додавала.
Однак вже в першій грі, попри виїзну поразку від німців, «Олександрія» продемонструвала місцями непоганий футбол. Можна лише уявити, як важко перебудовуватися і тренеру, і гравцям з вертикального футболу та лонг-болів на стіночки, забігання та гру в 1-2 дотики. Так, «жовто-чорних» могло вистачити лише на 30 хвилин такої гри, проте можна було бути певним, що решту 60 вони теж віддаватимуться на повну. Інакше був ризик бути заміненим чи просто по ходу гри отримати на горіхи від Володимира Шарана.
Не менш важливою складовою участі в Лізі Європи, окрім боротьби за вихід в плей-оф, є й бали в скарбничку країни та фінансова частина. Кожен набраний бал збагачував олександрійців більше, ніж на 100 тисяч євро. А в реаліях українського футболу ця сума може створити різницю, завдяки якій команда зможе закріпитися наверху турнірної таблиці та боротися за те, щоби знову грати в єврокубках.
«Шахтар» вже забезпечив собі дуже комфортну перевагу в чемпіонаті України та навіть за умови великої ротації не повинен відпускати золоті нагороди. А от за друге місце, зважаючи на виліт «Динамо» та «Олександрії», розгорнеться справжня боротьба. Тепер єврокубковим бійцям не доведеться розриватися на два фронти, тож «Десну» зі «Зорею» чекають непрості часи. Весняна частина обіцяє бути дуже цікавою і перебити інтерес до цього зможуть лише надуспішні виступи «Шахтаря» в Лізі Європи, до прикладу вихід у півфінал чи й фінал.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
