Для багатьох істориків – дослідників історії Дивізії військ СС «Галичина», УНА важливою подією 2016 року став вихід у світ двотомника Майкла Джеймса Мельника «Історія Галицької Дивізії військ СС» англійською мовою. Перший том видання носить назву «На Східному фронті. Квітень 1943-го – липень 1944-го», другий – «Сталінська Немезіда».
Майкл – британський дослідник історії Дивізії “Галичина”, син дивізійника, уродженця селища Коропець на Тернопільщині. Петро-Ігор Мельник, батько Майкла, був покликаний до Дивізії у червні 1944 року. Служив у артилерії. Пройшов табір військовополонених у Ріміні, відтак був переміщений до Великої Британії. Помер, коли малому Майклові було 6 років, тож син не встиг нічого дізнатися від батька про його бойовий шлях. А що у місцевості, де проживав Мельник-молодший, не було українців, то й української мови він не мав звідки навчитися.
Ймовірно, саме прагнення дізнатися про минуле батька, спонукало Майкла пізніше, вже у дорослому віці, а саме років 25 тому, взятися до дослідження історії Дивізії. За його словами, це був довгий процес, адже коли він починав, то не знав взагалі нічого й не міг знайти нікого, хто би міг допомогти йому. Тема була дуже складною, і хтозна, чи бодай хтось із ветеранів схотів би говорити із ним про це. Пошуки інформації доводилося оплачувати самому.
Протягом перших п’яти років досліджень Майкл відвідав безліч архівів, шукаючи будь-який матеріял з означеної теми. Крім того, з’явилася невелика кількість колишніх дивізійників, які намагалися допомогти дослідникові. Тоді й намітився певний прогрес.
Врешті-решт Мельник відвідав Канаду й США та подружився там із деякими ветеранами, як-от Куницьким, Кутним, Гнатюком, Шипайлом, Сокальським та іншими.
Багато хто сумнівався в тому, що Майкл зможе написати добру книжку про Дивізію, адже він не знав української. Але було кілька чоловік, які вірили у нього, зокрема Колісник, Гавриляк, Шарко, Мотика.
Особливо тісно, за словами Майкла, він співпрацював із Романом Колісником. Свого часу Мельник-молодший дав обіцянку, якої завжди дотримувався: надсилати копії усього, що будь-коли знайде стосовно Дивізії, до архіву Братства Дивізійників. Зокрема, Богданові Маціву було відправлено дуже багато копій віднайдених фотографій. Згодом, на прохання Колісника та Маціва, Майкл надіслав чимало документів до пана Федика у Львові, до Києва, до інших музеїв і архівів України, а також до Торонто (Канада). Велику кількість матеріялів передано й до архіву ім. Т. Шевченка в Лондоні, де з ними тепер може ознайомитися кожен охочий – молодь, дослідники, родичі ветеранів, громадськість. Всі витрати Майкл Мельник завжди брав на себе, а це неабиякі кошти. Проте він пообіцяв сам собі допомагати українцям. А ще він хоче, щоби його діти знали про своє українське коріння.
«Дослідження – це важкий труд. Це метод проб і помилок. Іноді друзі підказують, де шукати. Але більша частина часу йде на перегляд архівів без жодних результатів», – зізнавався Майкл Мельник. Нарешті в 2002 році вийшла його перша велика праця англійською – «До бою. Створення й історія 14-ї Галицької Дивізії військ СС» з присвятою батькові – Петрові-Ігореві Мельнику. Але автор зауважував, що особисто не дуже задоволений із книжки. Він хотів поліпшити її та видати з точнішою інформацією. Тому продовжив дослідження, які тривали наступні 15 років.
І ось побачила світ ще одна велика праця Майкла Мельника – потужний двотомник. Він містить сотні фотографій, причому багато з них публікуються вперше. До того ж вперше охоплюється повоєнний період історії Дивізії, якому відведено весь другий том. Майкл зізнається, що зробив усе можливе, аби знайти якнайбільше нового матеріалу. І добре, стверджує дослідник, що ще одна книжка про Дивізію з’явилася саме англійською мовою, адже в Об’єднаному Королівстві та й у всьому світі недостатньо ознайомлені із цією темою.
Вісті Комбатанта
