«Повстанська розвідка діє точно й відважно…» Під таким лейтмотивом 16 грудня в сесійній залі Косівської районної ради відбулася презентація нових публікацій видавництва «Літопис УПА» − календаря на 2017-й рік та щойно виданого 26-го тому нової серії «Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ 1945-50 рр».
На презентації акцент був зроблений саме на новій книжці, адже це, по-суті, перший збірник документів Служби Безпеки – тобто розвідки і контррозвідки ОУН і УПА на теренах Коломийщини, куди територіально входив і Косівський надрайон – сучасні Косівський і Верховинський райони.
Як і належить спецслужбі, про СБ ОУН широкому загалу відомо вкрай небагато. Радянська пропаґанда взагалі-то не дуже диференціювала ОУН і УПА, називаючи їх узагальненим терміном «українські буржуазні націоналісти», але у вужчому колі повстанську Службу Безпеки поливали брудом особливо щедро: «головорізи», «скажені пси», «люті вороги народу» − це були лише «квіточки», якими іменували СБ ОУН! Однак фраза, винесена у заголовок – це не самопохвальний рапорт з якогось циркуляру підпілля, а запис у блокноті капітана НКВД, героя СССР Яна Налєпки («Рєпкіна»), який він зробив навесні 1943-го року на території, де оперувала УПА-Північ. Професійний розвідник знав, що писав!..
Про структуру і зміст презентованої книги детально розповів упорядник – авторитетний документаліст з Буковини Дмитро Проданик. До видання увійшли 45 оригінальних звітів, інформативних записок, специфікацій і протоколів допиту аґентури НКВД-МҐБ, й оці останні якраз і представляють найбільший інтерес для читача, позаяк хронологічно точно й без пропаґандивних «прикрас» висвітлюють бридкі, підлі й нелюдські методи, які застосовували спецслужби СССР у боротьбі з українськими повстанцями, і як в умовах глибокого підпілля, без належної матеріально-технічної бази та державної підтримки Служба Безпеки намагалася (й небезуспішно!) протидіяти багатократ (в десятки, якщо не сотні разів!) кількісно переважаючому її противникові.
Після цього присутнім був продемонстрований відеоматеріал про основні етапи становлення СБ ОУН, засновником якої був Микола Лебедь, а реальним «будівничим» уродженець Франківщини – Микола Арсенич з Нижнього Березова, котрий її очолював з 1941-го по 23 січня 1947 р. – тобто до загибелі в с.Жуків Бережанського району Тернопільської області. М.Арсенич (організаційний псевдонім «Михайло») до речі, був удостоєний ранґу генерала і нагороджений Золотим Хрестом заслуги; про нього опублікована спеціальна монографія, а в рідному селі споруджено пам’ятник Герою. Присутні тепло привітали небожа уславленого розвідника – пана Василя Арсенича, ініціатора спорудження цього пам’ятника, який уважно слухав розповідь про свого видатного родича…
Далі була інформація про тих підпільників, які довший чи коротший час виконували обов’язки і функції СБ на території Косівського надрайону, й фотографії яких чудом збереглися до наших днів. Таких виявилося лише 19 осіб, з них тільки один – Дмитро Рабинюк-«Веселий» (родом зі Старого Косова) − помер ненасильницькою смертю після відбуття майже 20 років таборів, а всі інші або загинули в боях (16), або були захоплені й розстріляні (Дмитро Балагурак-«Скоба», Дмитро Білінчук-«Хмара» та Юліан Матвіїв-«Недобитий»). Вісім повстанських розвідників стали Лицарями Бронзового Хреста бойової заслуги – Дмитро Балагурак-«Скоба», Дмитро Білінчук-«Хмара», Юрій Долішняк-«Білий», Роман Ковальчук-«Тиміш», Юліан Матвіїв-«Недобитий», Василь Небесійчук-«Заведія», Василь Хімчак-«Кучер» та Василь Яремчук-«Мох». Але особливе зацікавлення присутніх викликала недавно віднайдена повстанська світлина, на звороті якої написано рукою Михайла Симчича-«Байди», що це боївка СБ Косівщини (але, на жаль, не вказана дата). На фото 12 вояків, жодного з яких поки-що не опізнано, тож уважно розгляньте цей сюжет і допоможіть ідентифікувати ваших родичів,сусідів чи просто знайомих…
Представник ТЗоВ «Літопис УПА» у м.Львові п.Богдан Столяр охарактеризував видання, які вже побачили світ і низка яких була виставлена в фойє залу, принципи діяльності цієї структури, створеної комбатантами УПА на теренах Північної Америки, поділився планами на майбутнє. Підкреслив зокрема, що дотепер фундаторами виданих досі книг (а це понад 124 назви!) були виключно колишні повстанці на еміґрації, або члени їхніх родин, а до благочинної діяльності на цьому поприщі мешканці України ще не долучались. Пан Богдан детально охарактеризував виданий традиційний вже календар «Літопису УПА» на 2017-й рік, в якому буде відзначатися два ювілеї: 75-річчя утворення УПА та 70-річчя безпрецедентного Великого Рейду відділів ВО-6 «Сян» УПА-Захід під командою курінного «Байди» до американських окупаційних зон Німеччини і Австрії.
Ігор Гомзяк, Літопис УПА (м. Львів)
