Науковці, зокрема, розкопали могилу скіфської амазонки, знайшли золото скіфів, давню печатку та печі. Тиждень зібрав найцікавіші знахідки науковців від початку року
Скіфська амазонка
У Дніпропетровській області археологи розкопали нерозграбовану могилу скіфської амазонки, яка найімовірніше, загинула у бою.
Під час розкопок кургану була виявлена могила в якій знаходилися залишки молодої дівчини, могила виявилася не розграбованою і це дозволило виявити сенсаційні знахідки. За інформацією істориків, дівчина є свого роду амазонкою та швидше за все, загинула в бою.
Оскільки могила була не порушена, на руках та шиї дівчини були прикраси: браслет та намисто. Поруч з нею у похованні також знаходилася чаша, невелика амфора та сагайдак зі стрілами. Самі стріли від часу зотліли, але наконечники збереглися, а неподалік лежали останки коня, яких стародавні скіфи клали до могил для відкупу.
Вік цих знахідок фахівці не назвали.
Золото скіфів
У Полтавській області на розкопках Більського городища група археологів знайшла скіфське золото й унікальні вцілілі амфори
Археологи за перші дні експедиції відкопали сенсаційні знахідки. Було знайдено скіфське золото, унікальні вцілілі амфори скіфської доби, різноманітні прикраси, наконечники для стріл і навіть стародавні шкіряни вироби.
Усі знайдені артефакти датуються шостим сторіччям до нашої ери.
Печатка преподобної Євфросинії
Під час реставраційно-археологічних робіт біля південної стіни Спасо-Преображенського храму Полоцького Спасо-Евфросиніївського монастиря (Білорусь) була знайдена печатка преподобної Євфросинії XII століття.
Печатка двостороння – у той час було прийнято скріплювати документи свинцевими печатками, вони називалися булли. Була така традиція візантійська, давньоруська – пропускали шнурочки через документ, потім брали свинцеву кульку, через неї теж пропускали ці мотузочки, і спеціальними щипцями, пристосуванням, яке називалося буллотирій, він пломбувався з обох сторін, виходили відбитки. З одного боку – зображення преподобної Євфросинії Олександрійської – патронеси, покровительки преподобної Євфросинії Полоцької; у неї на голові гострий кукіль, в одній руці хрест, друга рука піднята в благословінні. І напис з обох боків зображення «Иефросинья».
На печатці також зберігся фрагмент напису: «на многая літа».
Інший напис і лик навмисно були зіпсовані якимось спеціальним інструментом. Можливо, вийшов не дуже вдалий відбиток печатки. Із зворотного боку зображення Христа Спасителя «Пантократор», який практично повністю збігається із зображенням, що знаходиться у Полоцькому храмі на фресці. Тобто це печатка і преподобної, і монастиря.
Унікальні печі 12-13 століття
У центрі Чернігова, на території колишнього подвір'я Борисоглібського монастиря, під час розкопок знайшли унікальні печі, які використовували у 12-13 столітті.
Піч знаходилася під 40 сантиметровим покривом грунту, і була збудована зі стародавньої плитоподібної цегли-плінфи. Трохи глибше відкопали ще одну піч – глинобитну. Її датують 12-м століттям. За словами археологів, її багато разів ремонтували, але господарі дуже дбайливо до неї ставилися.
Але найбільшу цінність становить знайдена третя піч. Це ціла технічна споруда для випікання вапна, яку використовували під час будівництва, але від неї лишилися на сьогодні буквально три вінця мурування.
Таких печей на всю територію давньоруської держави, де велось будівництво, відомо всього кілька.
Майно князів
У цьому році на Рівненщині завершилися розкопки на місці замку литовсько-польської доби 14-18 століть та палацу князів Любомирських.
Науковцям вдалось відшукати рештки споруд різних періодів: від старовинного замку до періоду Другої світової війни.
Серед знахідок – і різноманітні предмети: від бронебійного наконечника стріли, що пробивав кольчугу, до монет, ключів і пляшечок для парфумів.
Давньоруська садиба
У церкві святої Покрови на Чернігівщині під час розкопок історики віднайшли споруди давньоруського періоду, у яких знаходилися предмети побуту та інші артефакти.
Унікальні знахідки датуються періодом Київської Русі, кінець ІХ початок XI століття нашої ери. Серед артефактів є фрагменти зернової ями, а також печі.
З цього археологи зробили припущення, що на цій території розташовувалася давньоруська садиба, включаючи традиційні предмети побуту, пряселця, скляні прикраси, керамічний посуд.
Катакомбна культура
Вчені археологічної експедиції виявили під час дослідницьких робіт біля Лисичанська поховання, яке відноситься до катакомбної культури.
Розкопки велися у комплексі, що складається з декількох курганів. Під найбільшим з них було знайдено гробницю з останками чоловіка і жінки. Стародавня знахідка унікальна тим, що має шість висічених кутів.
Ще одна особливість поховання полягає в тому, що, крім ритуальних предметів (ножа з бронзи, срібної підвіски і т. д.), поруч з останками знаходилися два кам'яних обереги. Археологам вдасться в подальшому встановити, що на цьому місці знаходилося велике поселення з багатими традиціями. Це, в свою чергу, розвінчає міф про те, що в стародавні часи землі нинішнього Донбасу були малозаселеними.
