Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Як ми втрачаємо ненашу історію – найдавніше єврейське кладовище України
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Як ми втрачаємо (не)нашу історію – найдавніше єврейське кладовище України

Що ми знаємо про євреїв? Особливо про тих, які проживали на наших землях та залишили ряд історичних пам’яток? – На жаль, практично нічого.

Проте варто знати, що на відстані 50 км від Львова у містечку Буськ розташований найстаріший єврейський цвинтар (кіркут) на території України та один з найстаріших у Європі, якому майже 500 років!

Сучасний вигляд єврейського кладовища.

Гуляючи цим кладовищем ви натрапите на сотні красивих і водночас зруйнованих могил євреїв, які ще століття тому жили тут своїм мирним життям. Сам кіркут за обсягом доволі великий, розкинутий на декількох пагорбах, деякі з яких простягаються до житлових будинків. Частина могил вже знищена, а деякі й зовсім розсипались. Ніяких позначок, огороджень чи охоронних знаків про те, що це є кладовище ви не знайдете.

Буськ був заснований у 1097 р., а перші єврейські поселення появилися тут ще у середині XV ст.

Кожен єврейський надгробок (мацева) – це витвір мистецтва, який у несе собі прихований зміст. Найпопулярнішими є зображення різноманітних тварин (левів, ведмедя, білок, двоголового орла і т.д.), під якими вміщуються поетичні епітафії, де цитуються тексти із священних книг євреїв.

На найстарішій плиті 1520 р. написано епітафію “Отримав прикрасу замість пороху. Тут похована людина ввічлива, пан Єгуда, син пана Якова, званого Юдою. Помер у вівторок 5-го кіслева у році 5281 року від створення світу (23 листопада 1520 року). У вузлі життя нехай його душа буде пов’язана із душами Авраама, Ісаака , Якова і усіх боголюбивих людей.”

Річ у тім, що у юдаїзмі заборонено зображувати людей. Тож у давнину “портрет” покійного, його звички, професію, родовід, характер тощо, зазвичай “зашифровувався” різними символічними зображеннями.

Найвідоміший та найдавніший єврейський некрополь розташований у Празі. Там, наразі, найстаріше поховання датується 1439 р., котре лише на 80 років давніше за те, що є у Буську.

Що ж означають усі ці таємничі написи та барельєфи?

Лев – чи не найпопулярніше зображення на мацевах (надгробних плитах). Тут нічого дивного, адже в юдейській традиції саме ця тварина уособлює єврейський народ. Леви зустрічаються, як самі собою (поодинці та парами), так і у поєдинку з єдинорогом, що символізує очікування приходу Мошиаха – Месії. Також, лева зображували на могилах людей, що мали ім’я Лейб (Лев). До речі, не менш популярним є зображення корони, котра підкреслювала багатство померлого.

Мацеви на єврейському цвинтарі (кіркуті).

Зображення Лева.

Цікавими є барельєфи з грифонами. Це фантастичні тварини, які мають тіло лева, а голову та крила – орла. Грифони, переважно, символізують стражів-охоронців. 

Занедбаний стан кладовища.

Досить традиційний для старих єврейських надмогильних пам’ятників є зображення складених рук, що свідчить про те, що тут похований коен (єврейський “священник”), адже саме таким жестом вони благословляли людей. Коени – представники стану жерців в іудаїзмі. На багатьох могилах коенів крім рук можна побачити також зображення колон – як пам’ять про Храм в Єрусалимі, де служили їх предки.

Тут похований коен.

Цікаво, що шестикутна зірка Давида, яка сьогодні стала чи не головним символом євреїв, в оздоблені старовинних мацев майже не зустрічається. На той час символом єврейства була менора (її зображень, як раз, більш ніж достатньо). Зірку Давида, як символ єврейства, почали широко вживати лише наприкінці ХІХ ст.

Зображення зірки Давида.

Зображення менори (семисвічника).

Останні поховання на кладовищі здійснювались у 1943 р. У часи німецької окупації підпорядковані гестапо підрозділи поліції проводили на кладовищі масові розстріли та захоронення євреїв, утримуваних у буському гетто (було розстріляно понад 3 тисяч євреїв). У 1939 р. населення Буська сягало близько 8000 осіб, з них 4000 поляків, 2500 євреїв і 1500 українців.

На задньому плані світлини видно стіну, біля якої розстрілювали євреїв в часи німецької окупації.
 

Археологічні розкопки неподалік єврейського кладовища. Було знайдено трупи сотень вбитих євреїв (Буськ, 2006 р.).

У період радянської влади частину надмогильних плит кіркуту демонтували (в подальшому їх використовували як будівельний матеріал – для мощення доріг та побудови фундаментів нових сільських домів). Ба більше, навіть старий постамент пам’ятника Леніну теж був зроблений з мацев.

Єврейська сім'я. Фото міжвоєнного періоду. Можливо, хтось з них був розстріляний німцями.

Сучасна територія єврейського цвинтаря використовується як пасовище для худоби. В пам’ять про євреїв, розстріляних у Буську у часи німецької окупації, єврейське товариство “Сохнут” встановило у 2004 р. на кладовищі монумент із чорного граніту з написами українською та івритом: “В пам’ять святої громади євреїв Буська та району, по-звірячому знищених нацистами у 1941-44 рр. Встановлено коштом міжнародного центру Холокост ім. д-ра Ол. Шварца”.

Це єдиний новий пам’ятник, який встановили на кладовищі.

Окрім кладовища у місті розташовується велика цегляна синагога, яка була побудована у 1842–1843 рр. у стилі бароко, біля входу якої розміщувалась раковина, де можна було помити руки перед молитвою.

Синагога у Буську. Фото 1930-их рр. та сучасний вигляд.

Під час Другої світової війни елементи інтер’єру головного залу синагоги використовували як будівельний матеріал. За радянських часів у синагозі діяв спортзал, згодом її перетворили на склад, а пізніше в одній частині синагоги були житлові приміщення, з іншої ж зробили смітник.

Будівля колишньої синагоги, де з лівої сторона розміщується “Дім євангелістів”, а з правої сторони – житловий будинок.

Зірка Давида на старих дверях синагоги (внизу).

Будівля швидкими темпами руйнувалася. На початку 2000-х рр., з метою збереження цінної пам’ятки було вирішено передати незаселену частину громаді християн-євангелістів, яка частково відновила будівлю. 

Кована огорожа синагоги, яку в радянські часи було перенесено до пожежної частини.
 

Замість висновків

Думаю, що ключове питання тут саме напрошується – чому це кладовище ще не перетворено на туристичну Мекку? Я не хочу займатися критикою міської влади чи інших людей. Вважаю, що навіть при мінімальних капіталовкладеннях можна розвинути Буськ як невеликий туристичний центр Львівщини, де є не тільки єврейське кладовище, а ще й дві старі церкви, костел, синагога, палац Бадені, пивоварня та багата історія.

На жаль, зараз кладовище з кожним днем все більше й більше знищується…

Одне фото, яке красномовно показує сучасний стан кладовища…

Чи це наша історія? Однозначно так! Століттями наші народи жили пліч-о-пліч, тому абсурдно було б нівелювати вплив єврейської культури на українську, або ж навпаки. Шануймо пам'ять та минуле одне одного, і сподіваймося, що наші нащадки робитимуть те ж саме.

Інтер'єр синагоги (до та після реставрації). Сучасний “Дім євангелістів”.

Дмитро Димидюк спеціально для Гал-інфо.

П.С. Дякую Ю. Гришко та І. Ціхоцькому за поради та матеріал для написанні статті.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ