Хоч і від «золотого» матчу чемпіонату обласної Прем’єр-ліги пройшло уже майже два тижні, розмови про поєдинок «Юності» та «Миколаєва» не вщухають і досі.
Цей матч довів високий рівень нашого обласного футболу, викликав аншлаг на трибунах і наочно продемонстрував за що вболівальники люблять справжній футбол. Нагадаємо, «Юність» з Верхньої Білки у цьому матчі вирвала перемогу у додатковий час (2:1, основний час – 1:1), а відтак вдруге поспіль у своїй історії стала чемпіоном Львівщини. Враженнями від «золотого» матчу сезону з кореспондентом Гал-інфо поділилися відомі футбольні експерти.
Мирон Маркевич, куратор збірних України з футболу
У «золотому» матчі була хороша бойова та безкомпромісна гра. Саме така гра, яка і подобається вболівальнику. Можливо, вистачало технічного браку, проте глядачів не обманиш. Було помітно, що обидві команди повністю віддаються грі. Такий футбол їм апріорі не може не подобатись. Матч склався за таким сценарієм, що навіть складно такий придумати. Інтрига була в основний час та додатковий. Щодо вболівальників, то атмосфера приємно здивувала. Було б добре, щоб так вболівали у нас у Прем’єр-лізі України. Якщо відверто, я навіть не сподівався побачити таку велику кількість вболівальників на трибунах стадіону СКІФ.
У команди з Верхньої Білки з’явився неочікуваний шанс, який вони використали. Вважаю, «Юність» більше хотіла перемогти у цьому матчі. «Миколаїв» може винити лише сам себе, оскільки останній матч в чемпіонаті потрібно було вигравати. У команди на цей поєдинок повинна була бути серйозна мотивація, однак, мабуть, деякі гравці уже перебували на відпочинку. Щодо «Юності», то ця команда другий рік поспіль стала чемпіоном Львівщини і за це їй потрібно віддати належне, а особливо президенту Олександру Рольку, і головному тренеру Богдану Костику. Якщо «Юність» перемогла у вирішальному матчі, значить вона сильніша.
В загальному, чемпіонат вдався. Минулого року усе також вирішувалося в останньому турі, коли «Юність» стала чемпіоном, забивши гол в компенсований арбітром час. Чемпіонат Львівщини – це прозорий та чесний чемпіонат. Він – один з найсильніших в Україні.
Костянтин Лемішко, футбольний експерт
Якщо відверто, то моя симпатія була на стороні футбольного клубу «Юність». Команда отримала шанс стати чемпіоном і вона повністю ним скористалася. Можливо, у цей шанс вірили не усі, але тим не менше гравці «Юності» довели, що другий рік поспіль можуть бути найкращою командою Львівщини з аматорським статусом. Щодо ФК «Миколаїв», то у цієї команди були всі можливості для того, щоб стати чемпіоном. «Миколаїв» міг вигравати чемпіонат достроково і навіть «золотий» матч успішно складався також для «Миколаєва». Звісно, якщо говорити лише про перший тайм поєдинку. Футбол не пробачає таких помилок. Можливо, забракло кваліфікації і тренерському штабу «Миколаєва», щоб цей сезон довести до чемпіонства. Вважаю, чемпіонат був у їхніх руках. Мабуть, якщо одна людина тренує кілька команд одночасно, їй не так просто зосередитися на роботі саме в одному клубі. На відміну від ФК «Миколаїв», головний тренер «Юності» Богдан Костик займається лише однією командою і це дало свій результат. Як ми побачили, у футболі дрібниць не буває і результат «золотого» матчу аж ніяк не випадковий. Хочу привітати «Юність» з заслуженим чемпіонством, а «Миколаєву» бажаю зробити правильні висновки і рухатися далі.
Володимир Вільчинський, екс-гравець львівських «Карпат»
На «золотому» матчі я очікував аншлаг. Ще перед поєдинком говорив, що на цей матч прийде більше людей, аніж на матч Прем’єр-ліги України. У «золотому» матчі ми побачили щирий чоловічий футбол з щирими емоціями. Саме такий щирий футбол, на який вболівальник ходив раніше.
У цьому матчі було все: емоції, кураж, голи, червоні картки. Ми побачили справді емоційний футбол, на який буде ходити вболівальник. Після матчу спеціалісти також в один голос говорили: «ось це був матч»! Чимало матчів, які ми бачимо зараз, це тактичний футбол з перекатуванням м’яча на своїй частині поля. Такий футбол не буде цікавий вболівальнику.
Щодо самого поєдинку, то, вважаю, краще виглядала «Юність». Півзахисники Володимир Федорів та Павло Гордійчук зуміли переграти своїх опонентів у центрі поля. Звичайно, «Миколаєву» бракувала Назара Цюпки, оскільки одному Ігорю Балуху було важко на вістрі атаки. Бракувало також і капітана команди Григорія Коваля. Щодо півзахисника «Юності» Володимира Федоріва, то як на мене, він заслужив на приз найкращого гравця усього чемпіонату. Він вів гру своєї команди і був справжнім лідером на полі.
«Юність» у цьому матчі грала більше у комбінаційний футбол, «Миколаїв» побудував свою гру на дальніх передачах. Вважаю, «Юність» перемогла заслужено, хоча за це чемпіонство команда Богдана Костика має комусь подякувати. Також додам, що у цьому матчі ми не побачили навмисних грубощів, ударів ліктями, навмисно брудної гри, натомість ми отримали справжній кайф від щирого чоловічого футболу.
Богдан Тимовчак, керівник програми «Реальний футбол»
«Золотий» матч – це великий плюс регламенту чемпіонату. Ще один позитивний фактор – рішення голови ФФЛО Олександра Шевченка цей матч проводити у Львові на комфортному стадіоні СКІФ з хорошою локацією.
Інтрига у чемпіонаті була дуже цікавою і заповнені трибуни стадіону говорили, що, незважаючи на пряму трансляцію матчу на телеканалі НТА, вони таки прийшли на "золотий" матч. Цей поєдинок не оминув увагою і відомих футбольних функціонерів, тренерів та гравців. Усі в один голос сказали, що від цього матчу отримали більше задоволення, аніж від матчу української Прем’єр-ліги. Атмосфера на трибунах відповідала статусу самого поєдинку.
Футбол був живий та цікавий. Після першого тайму я пророкував чемпіонство «Миколаєву». Як на мене, «Миколаїв» не дозволив «Юності» створити належної кількості гольових моментів у першому таймі. Не знаю що в перерві матчу сказав команді Богдан Костик, але, як на мене, у другому таймі «Юність» була свіжішою і мала більше сил і кращу лавку запасних. Богдан Костик мав козирі і використав свій шанс стати чемпіоном. Матч тримав в напрузі до останньої секунди і вболівальники отримали ті емоції, за якими і приходять на футбол. Їх, на жаль, не завжди отримують прихильники футболу у матчах української Прем’єр-ліги.
Що цікаво, з кожним днем росте кількість переглядів трансляції як і на YouTube каналі, так і у соцмережах. Це говорить про те, у нас в області футбол є на найвищому рівні.
Якщо «Юність» виграла у «золотому» матчі, ця команда справедливо стала чемпіоном області. Вирішальний матч мав розставити усі крапки над «і». В даному випадку «Юність» довела, що є трішки сильнішою від «Миколаєва» на даний момент. Команда достойно завершила чемпіонат і захистила свій титул. Його, як відомо, важко здобути, а ще важче захистити. Команда Богдана Костика зробила те, у що уже мало хто вірив. Вирвати вольову перемогу у такому матчі – це дорого коштує. «Юності» респект за віру у чемпіонство до кінця, а ФК «Миколаїв» програв своє чемпіонство, мабуть, дещо раніше.
Любомир Вовчук, екс-гравець львівських «Карпат»
Я родом з Миколаївського району, тому десь більше симпатизував «Миколаєву» у цьому матчі. Поєдинок сподобався.Особливо його перші 15 хвилин, коли команди його живо розпочали. Під завершення першого тайму швидкості дещо впали. Вважаю, перемогу могла здобути як і одна, так і інша команда, однак наприкінці матчу дещо свіжішою, як на мене, виглядала команда з Верхньої Білки. Думаю, якщо глянути на хід матчу, перемога цієї команди є заслуженою. З «Миколаєвом» злий жарт зіграло те, що команда не завершила чемпіонат у себе вдома у матчі з «Фенікс-Стефано». В загальному чемпіонат був цікавий, але, як показало друге коло чемпіонату, трійці лідерів конкурентів не було.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
