Заклей вікна — врятуй Україну або про енергозбереження у Львові
Слухай онлайн

Заклей вікна — врятуй Україну, або про енергозбереження у Львові

Новорічний подарунок від Росії у формі перекриття газу Україна витримала з гордістю і не піддалася на провокацію. Після тривалих і важких перемовин для обох сторін хоча і було досягнуто більш-менш прийнятної ціни на газ у 95 доларів, проте українській владі довелося задуматися – як скоротити ці витрати. Довго не думали. Як у старі радянські часи, дали наказ «з верхів»: скоротити споживання газу в країні на 10%, зокрема, Львівщина за планом мала скоротити споживання на 15%.

Як наслідок – створення програми енергозбереження на 2006-2008 роки. У зв’язку з чим почався пошук резервних альтернативних джерел палива. Незважаючи на скрутне становище, за даними ЛОДА, через проблеми з газом не зупинилось жодне із львівських підприємств, хоча деякі, зокрема, Львівський керамічний завод, мають проблеми з низьким тиском, проте ці проблеми зумовлені технічними причинами.


Проблеми з газом відобразилися і в обласному бюджеті на 2006 рік. Пріоритетним напрямком бюджету Львівщини—2006 є видатки, пов’язані із заходами щодо енергозбереження. Усього на енергозбереження у бюджеті області виділено 8 млн 90 тисяч грн, з них 2 млн заплановано на відшкодування відсотків за отримані підприємствами кредити для впровадження енергозберігаючих технологій. Кошти на енергозбереження передбачені і для всіх бюджетних установ. Також незабаром планується створити профільне управління з енергозбереження. Як повідомив “Гал-info” начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури ЛОДА Ростислав Сорока, це буде окремий відділ у складі управління промисловості. Загалом у ньому працюватимуть шість осіб, на яких буде покладено функції операторів  програм енергозбереження. Уже до кінця наступного тижня планують затвердити штат і заробітну плату працівників. За словами Ростислава Сороки, уся документація уже готова. Затримка виникає через відсутність першого заступника голови ЛОДА, який зараз перебуває в Алчевську, і відразу після узгодження усіх питань з ним буде проведено конкурс на ці посади.


Що ж до самого Львова, то в бюджеті міста на 2006 рік передбачені кошти на початок реконструкції котла ТЕЦ-1, який працюватиме на альтернативних джерелах енергії — мазуті (який в Україну також постачають з Росії) або рапсі (олійна культура, яка використовується для виробництва харчової олії та промислових масел), який є екологічно чистим сільськогосподарським продуктом. Як зазначив в.о. міського голови Львова Зеновій Сірик, у Львівській області є колишні колгоспи, а тепер селянські спілки, які вирощують рапс і продають його на експорт, зауваживши, що і Львів має спробувати його купувати і використовувати.  Зеновій Сірик назвав ще один спосіб економії газу — це будівництво сучасних котелень, які використовуватимуть на 20-30% газу менше, та встановлення теплопунктів, які автоматично регулюватимуть подачу тепла. Як приклад він навів теплопункти, які вже встановлено у шести школах міста. Першим кроком стало введення в експлуатацію котельні нового зразка з технологіями, які забезпечують економію газу на 20-30% на вулиці Караджича.


Як працюватиме програма енергозбереження?

 Комплексна програма енергозбереження для населення та бюджетної сфери Львівщини розроблена на виконання Указу Президента України. При її реалізації програми зменшиться рівень споживання  енергоносіїв на цілі опалення у 3-5 разів та оптимізуються  бюджетні кошти, за рахунок чого відбудеться  переорієнтування коштів із субсидіювання витрат на енергоносії на розвиток підприємництва та приватне споживання (до 400 млн гривень щорічно), в регіоні створяться  близько 1 500 нових робочих місць
За підрахунками фахівців, програма енергозбереження дозволить утричі знизити обсяги споживання газу на цілі опалення (понад 1 млрд куб. м газу на рік), зекономити понад 310 млн кВт-год. електроенергії на „догрів” приміщень у зимовий період, на 13 млн т. знизити рівень шкідливих викидів у атмосферне повітря.


Програма енергозбереження на  першому етапі передбачає, що  будуть  розроблятися заходи щодо дотримання підвищених нормативів опору теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій, а саме - утеплення приміщення зсередини, яке водночас забезпечує зменшення теплових втрат та підвищення біологічного комфорту.  Другий етап передбачає  заміну вікон на склопакети та встановлення так званих рекуператорів тепла.  Третій  етап - утеплення приміщення по периметру ззовні, утеплення стелі останнього поверху та підлоги першого. А також передбачається встановлення сучасних системи подачі тепла за двотрубною системою дозволяють встановлювати задані температури в окремих приміщеннях та вести реальний облік спожитого тепла у кожній квартирі (кімнаті, об’єкті). Лише перевід будівель з централізованого опалення на локальне дозволяє зменшити видатки на оплату енергоносіїв щонайменше у 2-3 рази при значному покращенні якості послуг. Серед інших позитивів: відсутність „опалювального сезону” та оплата виключно за фактично спожиту енергію (відповідно до показників лічильників) – йдеться в проекті.
Основне джерело для реалізації програми енергоощадності на місцевому рівні – бюджет. На загальному загальнодержавному рівні  проект фінансуватимуть цільові програми та фонди, позики, цільові кошторисні призначення, тощо. Планується залучити  кошти міжнародної технічної допомоги, у т.ч. структурні фонди, доходи від природоохоронної діяльності, екологічні пожертви, загальнодержавні цільові збори, кредитні ресурси та спеціальні фінансові допомоги (на створення робочих місць, субсидії, різного роду фінансові допомоги чи компенсації). Окремим пунктом в програмі виділено кредитування енергоощадності.   

Щось не економиться…

Зрозуміло, що впровадити такі масштабні дії неможливо навіть за рік, не кажучи вже про місяць, який фактично діє програма. Попри запевнення влади, що вдалося скоротити використання енергоносіїв на 15%, представник прес-служби НАК „Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський у коментарі „Гал-info” повідомив, що за січень 2006 року споживання газу населенням, бюджетними установами, промисловими підприємствами збільшилось. Зокрема, збільшилось споживання газу у порівнянні з аналогічним періодом минулого року населенням на 10-12%, бюджетними установами на 10-12%, комунальні підприємства споживають газ на рівні минулого року.


За даними ВАТ „Львівгаз”, середньорічне споживання газу у бюджетній сфері перевищує 100 млн. куб. м. (або 23 млн. грн.). До цього слід додати витрати на електроенергію, яка витрачається на підвищення температури в адміністративних приміщеннях за рахунок „догріву” приміщень електрокалориферами. За джерелами теплоутворення у бюджетній сфері області пічне опалення становить 47%, локальні системи - 38% і 15% припадає на централізоване постачання теплоносіїв. На потреби опалення в області витрачається до 80% (1,36 млрд м3) спожитого природного газу (у т.ч. населенням 41,8%, теплопостачальними організаціями 18,6%). При цьому загальний річний енергоощадний потенціал 1770 багатоквартирних будинків обласного центру становить понад 62%, а всіх житлових будинків міста Львова понад  45%, або близько 1400 ГВт год/рік. За розрахунками вартість догріву приміщень електрокалориферами для населення на рік становить понад 21 млн гривень, або 130 млн кВт год.


Що ж до промисловості, то станом на 2 лютого лише вісім підприємств Львівської області, згідно з розпорядженням Міністерства палива та енергетики, вже використовують альтернативні види палива. Про це „Гал-info” повідомив начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури ЛОДА Ростислав Сорока.
За його словами, існує 2 списки підприємств, які мають перейти на альтернативні види палива. До першого списку належать: Львівський локомотивно-ремонтний завод, Вагоноремонтний завод (м. Стрий), НПК „Галичина”, Добротвірська ТЕС. Ці підприємства повністю перейшли на альтернативні види палива і використовують тепер переважно мазут, окрім Добротвірської ТЕС, яка замість газу споживає вугілля. Другий список складається з близько 20 підприємств, проте на альтернативне паливо наразі перейшли лише чотири: „Дослідний нафтомаслозавод” (Львів),  ВАТ „Машинобудівний завод” (Дрогобич) (ці підприємства наразі не працюють), ЗАТ „Самбірцукор” та Радехівський цукровий завод.


За словами Ростислава Сороки, області вдалося виконати завдання Кабінету Міністрів і скоротити газоспоживання на 15%. Проте до списку майже не потрапили ті підприємства, які споживають найбільше газу, оскільки перевести їх на альтернативні види палива неможливо з технологічних причин. Найбільшими ж споживачами газу у Львівській області, за словами Ростислава Сороки, є Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, НПК „Галичина”, ВАТ „Іскра” та Львівський ізоляторний комбінат.
Одним з небагатьох позитивів на Львівщині можна назвати плату за спожитий газ: в січні 2006 року на  промислових підприємствах досягла стовідсоткового показника. Населення розраховується за спожитий газ теж майже на 100%. Та це радше зумовлено жорсткою політикою газопостачальників щодо споживачів: хто не платить — той мерзне.


Що ж до боржників, то одним з найбільших у промисловому секторі є ВАТ „Мехсклозавод”, заборгованість за спожитий газ станом на 1 січня 2006 року на підприємстві становить 500 тис. грн (газопостачання підприємства нещодавно припинили).
Не платять за спожитий газ у Львівській області і структурні підрозділи, підпорядковані Міністерству оборони України, — загальна сума боргу становить 1,313 млн грн. З них „Львівгазу” заборгували: БУ-1  - 502 тис. грн,  Яворівська КЕЧ – 228 тис. грн, а решту — військові частини, розташовані на території області, та база „Тисовець”, яка належить Міноборони. 


Тетяна Турчина,
Ірина Гищук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...