Безумовною сенсацією минулого тижня стала заява в.о. міського голови Зеновія Сірика про те, що міська влада Львова готова безкоштовно надати землю з правом оренди на 20 років фірмі, яка зголоситься побудувати в нашому місті 30-50-поверховий будинок.
Щоправда, за його словами, жодна із львівських будівельних фірм не займається таким масштабним будівництвом, тому міська влада запрошує до співпраці іноземні будівельні фірми. Зеновій Сірик переконаний, що збудувати у Львові 30-50-поверховий будинок особливих проблем не становитиме. „Якщо це, скажімо, буде будинок на один під’їзд, то багато землі під нього не треба. До того ж такі будинки найдоцільніше будувати у нових районах”, — зазначив він.
Однак одним таким будинком проблему житла у Львові вирішити навряд чи вдасться. Як розповіла „Гал-info” начальник відділу зарахування на облік і закріплення житла Львівської міської ради Галина Мазур, зараз на черзі за житлом у Львові є навіть мешканці, які зайняли її ще у 1965 році. Поза тим, на обліку в міській раді знаходиться 36 тисяч сімей, зокрема 22 тисячі — на державній черзі, 14 – на кооперативній. На рік приблизно будують по одному будинку, тобто здають в експлуатацію приблизно по 60 квартир. До того ж черга на житло щороку поповнюється. Так, 2005 року до неї приєдналося до 1600 сімей. Галина Мазур пояснює це тим, що молоді сім’ї у такий спосіб мають змогу отримати пільговий кредит на житло, який передбачає його виплати протягом 30 років та безвідсотковість.
„Позачеговиків” на 1 січня налічувалося півтори тисячі сімей – це молоді спеціалісти, інваліди Афганістану, діти-сироти, потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС тощо; „першочерговиків” – більше шести тисяч. Разом з тим у Львові мешканці близько 120 квартир проживають в аварійних будинках і потребують негайного відселення.
При цьому реально лише ця категорія населення має шанс отримати житло збудоване державою, хоча ці шанси мізерні. Як розповіла „Гал-info” заступник начальника економіки ЛОДА Світлана Пухир, держава будує житло лише для військових та ліквідаторів ЧАЕС. Однак навіть того, що будується, є надто мало. Так, минулого року для будівництва на Львівщині з держбюджету було виділено лише 2,5 млн грн.
Хоча вона відзначила, що загалом Львівщина знаходиться серед лідерів по житловому будівництву. Так з урахуванням будівництва приватними структурами минулого року в області було здано в експлуатацію близько 500 квадратних метрів житла. Цьогоріч планується збільшити цю цифру на третину. З врахуванням коштів населення, організацій, підприємств та кредитів вкласти в будівництво цьогоріч планується 850 млн грн. Вже в січні-лютому будівельні підприємства області наростили обсяги на 30-35%.
Як спосіб вирішення проблеми Світлана Пухир називає кредитування. Проте, за її словами, підходи, які існували до цього питання раніше, себе не виправдали. Тому програму кредитування потрібно починати спочатку і переглянути підхід до цього питання, оскільки ні обласний, ні державний бюджети не можуть передбачити для цього потрібних сум. Ще гіршою виглядає ситуація з іпотекою. Попри багато розмов щодо цього питання істотних зрушень не відбулося. Програма фактично не діє.
Залишається відкладати кошти і купувати житло. Проте проблемою залишається те, що воно весь час дорожчає. Найбільше на вартість житла у Львові впливає вартість землі. Загалом — подорожчання енергоносіїв, яке відбувається постійно, своєю чергою, позначається на вартості будматеріалів, а також зростання заробітних плат робітників тощо. Лише плата за газ і електроенергія мають з першого травня зрости на 25%. Також заплановане подорожчання перевезень як залізничних, так і авто. А зарплати за останній час вже зросли на 20%.
На Львівщині присутній і суб’єктивний фактор. За рахунок заробітчан в область постійно відбувається вливання коштів, що суттєво впливає на ціни. Хоча офіційної статистики щодо цього питання немає, але в ЛОДА стверджують, що саме це суттєво впливає на ціни на нерухомість. Та це й зрозуміло: ніхто не опускатиме вартості квартир, якщо завжди знайдуться ті, хто зможе викласти за нього суму, яку йому пропонують.
Як зазначив заступник начальника економіки Микола Польовий, дослідження впливу на економіку вливання заробітчанських коштів було проведене в одному з районів області і результати його не надто втішні. Він також додав, що зараз ОДА не готова оприлюднити результати цього дослідження, бо результату це не принесе. Тому зараз потрібно активно працювати над тим, щоб знайти шляхи вирішення проблеми.
Він також прихильник того, що у Львові мають будуватися нові мікрорайони, оскільки в самому місті, за його словами, будувати уже не можна. Але для початку такого будівництва влада має подбати про підведення мереж та розвитку інфраструктури у ймовірних нових мікрорайонах. «Ви подивіться, у якому стані у нас інженерні мережі. Як подається вода і як працює каналізація. Вони зношені і перевантажені, не витримують навантажень. Взяти, для прикладу, Сихів: там уже три роки не можна будувати будинків, а їх ліплять… До того ж там велика проблема з доїздом. Щодня 180 тисяч населення мікрорайону зіштовхується з цією проблемою, а міська влада нічого не робить. Є надія, що новий міський голова почне вирішувати ці проблеми, бо при Буняку нічого не робилося», — розповідає Микола Польовий.
Зрозуміло, що квартирне питання для Львова буде відкритим ще дуже довго. А зараз ціни на житло у Львові коливаються від 300 до 1,5-2 тис. доларів за метр квадратний.
Цього року у Львові мають намір добудувати ще один 94-квартирний будинок в районі Сихова. Вже в першому кварталі 2006 року мали здати в експлуатацію 35 квартир, а до кінця року – решту.
Для довідки: Загалом у 2005 році, порівняно з 2004 роком, на Львівщині зменшилися обсяги збудованого житла. Так, у 2005 році введено в експлуатацію 3748 нових квартир у 1824 житлових будинках загальною площею 499,4 тисячі квадратних метрів, що на 8,4 % менше, ніж у 2004 році. Іншими словами, у 2005 році в експлуатацію у Львівській області здали на 30 квартир більше, проте на 556 будинків та на 46 тисяч квадратних метрів менше.
Переважна частина житла (70% від загального введення) збудувало населення. Скорочення відбулося за рахунок зменшення індивідуального житлового будівництва: населенням збудувало житла на 22% менше, ніж у 2004 році. Натомість підприємства-забудовники збудували житла на 54,4% більше, ніж у 2004 році.
Тетяна Турчина, „Гал-info”
