29 січня — День поклоніння чесним веригам апостола Петра, в народі — Петра Вериги. Вериговий день здавна відомий також під назвою "Петра-покорму", оскільки треба було утримувати свійську худобу на зимових кормах ще другу половину зими.
Веригами називали кайдани, ланцюги та інші металеві предмети, які носили віруючі люди "для приборкання плоті".
Близько 42 року апостол Петро за повелінням царя Ірода Агриппи був ув'язнений за проповідь про Ісуса Христа. У в'язниці він був зв'язаний двома залізними ланцюгами. Вночі, напередодні суду над ним, Ангел Господній, зняв ці ланцюги (вериги) й чудесно вивів його із в'язниці. Християни, почувши про чудо, взяли вериги (ланцюга) та зберігали їх як коштовність. Одержимі різними хворобами, приходячи до них з вірою, отримували зцілення.
У цей день відзначали ослаблення льодового покрову на річках: "На Петра Вериги розбиваються криги". Селяни Буковини вважали, що "на Петра Вериги половина зими". Вважалося, що це останній день зими, а тому казали: "На Петра Вериги половина снігу, половина криги", "На Петра Вериги зима або поставить, або поломить криги".
Саме тому на Вериговий день селяни вирушали заготовляти дерево та розчищати лісові ділянки, де висівали зернові культури. У давнину було правило: вирубку лісів проводити не будь-коли, а лише взимку — «як дерево спить». Вважалося, що рубати живе дерево, коли починається рухатись під корою сік, — великий гріх. Найкраще це робити з січня і до середини березня — «бо дереву в цей час не болить». Таке загатовлене дерево не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби, дерево менше піддається псуванню й гниттю, краще тримає тепло, оскільки зрубане в «стані спокою» воно має найбільшу щільність. Вважалося, що будівля, зведена з таких плах, убезпечена від блискавок — «бо грім не влучає у чисте».
Про характер "сильніших" на наших землях мовиться в одному з прислів'їв: «На Вериги не заробиш в пана й криги».
Великим гріхом вважається в цей день прати.
В цей день - так уже здавна повелось - люди розповідають байки про зиму.
З цього дня люди жили сподіваннями на весну, адже закінчувався найхолодніший зимовий місяць — січень: «З Петра Вериги чекай відлиги!»
Народні прикмети:
- Якщо напередодні Петра Вериги ніч місячна і на небі видно зорі, то літо урожайним буде, а рік — щасливий.
- Якщо ніч похмура, то й рік похмурий: неврожай, пошесть на худобу.
- Як мороз у цей день, то влітку — спека.
- Мороз на Вериги віщує літню спеку.
- Якщо вночі місяць «обгородився хмарами» — на вітер.
- Розсілися на снігу гуси чи качки і махають крилами, буцімто пливуть, — бути відлизі.
- Розкаркалося гайвороння — невдовзі збереться метелиця.
- Пес качається по снігу — потепління кличе в гості.
- Якщо напередодні Петра Вериги ніч місячна і на небі видно зорі — бути врожайному літу, а отже, й щасливому року; якщо воно захмарене — на неврожай і пошесть на худобу.
Джерело: Українські традиції
