5 жовтня 1933-го в Києві президія Всеукраїнської академії наук виключила зі складу дійсних членів академії літературознавця та фольклориста Михайла Возняка, музикознавця Філарета Колессу, філолога Кирила Студинського і педагога та перекладача Василя Щурата.
Їх назвали ворогами трудящих мас України та звинуватили у тому, що вони продалися польським поміщикам і "намагаються закабалити трудящих України, відновити в Україні поміщицький лад.
Академіки жили у Львові, який на той час входив до Польщі. 1929-го їх обрали академіками за внесок в українську науку. Вони отримували зарплату з Харкова, тодішньої столиці УСРР. На знак протесту проти радянських репресій 1933-го вони відмовились від грошей.
"Академіки Возняк, Колесса, Студинський і Щурат, які неодноразово декларували своє бажання брати участь у культурному будівництві Радянської України, були обрані на цій підставі до ВУАН. Насправді Возняк, Студинський і Щурат тісно зв'язалися з тими колами панівних класів Польщі, які проводять політику інтервенції проти Радянського Союзу. Вони продалися польським поміщикам, що прагнуть закабалити трудящих України, відновити на Україні поміщицький лад. Зважаючи на це, президія ВУАН постановляє: академіків Возняка, Колессу, Студинського, Щурата виключити зі складу Академії та позбавити звання академіків як ворогів трудящих мас України", - постановили на засіданні президії ВУАН.
