Під час досліджень у місті Полонному на Хмельниччині археологи знайшли артефакти, які свідчать про те, що воно є найстарішим на Хмельниччині.
Про це Укрінформу повідомив кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.
«Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна віднести до ранньослов’янського часу і датувати VII-VIII ст. нової ери, оскільки кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах. У розкопі також виявлено в незначній кількості ранню кружальну кераміку райковецької культури, яку можна датувати IX ст. Окрім того, в культурному шарі трапились кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (сер. VII- пер. пол. VI ст. до н. е.) та милоградської культури», - зазначив Нечитайло.
За його словами, ці знахідки дають підстави стверджувати, що поселення на території Полонного безперервно розвивалося як мінімум з ІХ ст. Відтак, це ще більше подавнює вік Полонного і робить його найдавнішим містом Хмельницької області.
Археолог додав, що виявлені у розкопі найдавніші сліди діяльності людей датуються добою ранньої бронзи, про що свідчить крем’яна шліфована сокирка. Більш пізнім об’єктом є залишки ями з цікавою ліпною керамікою, які передали на дослідження археологу Андрію Бардецькому з Рівненщини.
У межах розкопу також вдалося простежити залишки кількох об’єктів княжої доби ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Один із них – це яма, що, ймовірно, виконувала функцію літньої кухні. Вона була заповнена шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду.
«На території розкопу були виявлені рештки цвинтаря XIV-XV ст. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки і кісток тварин, виявили під похованням. Технічний директор експедиції Дмитро Тимчук знайшов там фрагмент зігнутої свинцевої платівки із залишками напису в три рядки, частина якого досить добре читається. Для атрибуції та прочитання напису ми звернулися до завідувача сектором археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимура Бобровського», - додав Нечитайло.
Як пояснює Бобровський, така знахідка є доволі рідкісною і датується в межах 1120-1160 років. Він наголошує, що артефакти з кириличними написами для доби Київської Русі на території України трапляються рідко. Саме тому така знахідка з Полонного є надзвичайно важливою.
Наразі триває дослідження свинцевої платівки, яка може бути окуттям, хомутом на руків’я предмету або листом. Схожі артефакти знаходили в Новгороді.
Археологічні дослідження проводилися в історичному ареалі міста Полонне неподалік костелу святої Анни, де планують будівництво готелю.
Як повідомляли раніше, у місті Полонне археологи проводили масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст., де вже виявили артефакти доби палеометалу та особисті речі козаків і гетьмана Івана Мазепи.
У 2019 році у Полонному археологи виявили та розчистили дві підземні споруди – галерею на вулиці Пушкіна, 6 та побудований у 1820-х роках підвал на вулиці Говорун, 9. Зокрема, підземна галерея безпосередньо пов’язана з подіями Північної війни між Московією та Шведською імперією на початку 1700-х років.
