На території м. Лисичанськ, де було зафіксовано нововиявлену курганну групу (поблизу стадіону "Шахтар"), проведено обстеження курганних груп, відомих за архівними матеріалами ще з 70-х років ХХ ст. Це один із напрямків, за якими працювала Луганська археологічна експедиція Інституту археології НАН України у 2019 році.
За інформацією, яку підготував н.с. відділу археології Криму та Північно-Західного Причорноморя, начальник Луганської археологічної експедиції С. А. Теліженко відомо, що археологічні розвідки проводилися на території м. Лисичанськ, де було зафіксовано нововиявлену курганну групу (поблизу стадіону ʺШахтарʺ), проведено обстеження курганних груп, відомих за архівними матеріалами ще з 70-х років ХХ ст. (ʺБерезівські дачіʺ, урочище Зміїне поблизу Желатинового заводу та ін.). На лівобережній частині міста проведено шурфування багатошарового поселення Павлоград, виявленого ще у 2012 році. Культурні нашарування мають потужність до 2,3 м. Верхні два шари належать до епохи пізньої та середньої бронзи. Нижній шар, матвієвокурганської культури, представляє собою скупчення прісноводних молюсків Unio, серед яких виявлено вироби з кременю та кістки тварин.
Проведено збори археологічних матеріалів та шурфування поблизу с. Борівське (територія Сєвєродонецької міськради). Збори поверхневих матеріалів здійснювалися на наступних стоянках та поселеннях: Занівське-І, Туба-І, Туба-ІІ, Туба-VI. Шурф було закладено на стоянці Туба-V. Культурний шар цієї стоянки знаходився на глибині понад 1 м і представлений фрагментами кісток тварин та виробами з кременю. Шурфування здійснено також на нововиявленому поселенні Піщане-І, яке розташовується на захід від с. Борівське, в заплаві лівого берега р. Сіверський Донець. Пам’ятка багатошарова, представлено матеріали епохи бронзи, раннього та пізнього неоліту.
У північній частині с. Райгородка (Новоайдарського району) проведено збори археологічних матеріалів на багатошаровому поселенні Панське. Серед знахідок слід виокремити фрагменти кам’яних молотів-сокир, заготовку кам’яного молота-сокири та кераміку зрубної культури. Ранній етап заселення відображено у знахідках знарядь з кременю, які мають певні аналогії у пізньонеолітичних та ранньоенеолітичних комплексах Східної України.
У м. Старобільськ спільно зі студентами історичного факультету Луганського національного університету ім. Т. Г. Шевченка досліджено північну та східну частини ранньонеолітичного поселення Старобільськ-І. В східній частині шар епохи неоліту було зруйновано піччю для виплавки металу, яка датується не раніше, ніж 18 століття. В північній частині досліджено скупчення прісноводних молюсків Unio та Viviparus, яке супроводжувалося виробами з кременю, поодинокими фрагментами керамічного посуду та кістками тварин.
По завершенню досліджень на поселенні, було проведено оглядову екскурсію на курганну групу, розташовану на схід від с. Новоселівка. У вільний від розкопок час було проведено цикл лекцій на археологічну тематику.
Дослідження не відбулися без допомоги керівника студентської практики О. В. Набоки та його чудової команди, пошукача відділу епохи енеоліту-бронзи ІА НАН України В. Р. Іваницького, аспірантки ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка Марії Олексієвої, співробітника Лисичанського міського музею М. М. Ломако, вчителя біології Райгородської середньої школи О. Шейкаша, а також С. Мордаса, В. Непрана та М. Скурідина.
