![Михайло Грушевський. С.-Петербург. [1913]. Фотограф К.К.Булла. Джерело: vuam.org.ua](/media/gallery/full/1/6/163654954_282469896599942_2004886759290983271_n.jpg "Михайло Грушевський. С.-Петербург. [1913]. Фотограф К.К.Булла. Джерело: vuam.org.ua")
23 березня 1931 року Михайла Грушевського, видатного історика, політика та громадського діяча, заарештували за участь у вигаданій чекістами організації "Український націоналістичний центр". Про це йдеться у матеріалі опублікованому на Facebook-сторінці Архіву національної пам'яті.
За декілька років до цього радянська влада запросила колишнього очільника УНР повернутися з еміграції та навіть пообіцяла йому свободу від переслідувань. Була видана спеціальна “Охоронна грамота” такого змісту:
"Рада Народних Комісарів УСРР, за клопотанням Української Академії Наук, надає академіку – Грушевському Михайлу Сергійовичу право вільного проживання на території УСРР, не ставлячи за провину і не висуваючи ніяких звинувачень за його попередню політичну діяльність, а тому згаданий академік Грушевський обшукам, арештам і переслідуванню не підлягає".
Насправді ж, у день прибуття вченого на батьківщину, ГПУ розпочало справу-формуляр № 1023, ухваливши "взяти громадянина Грушевського М.С. на облік неблагонадійних".
Десятки секретних співробітників спецслужб слідкували за кожним його кроком та писали таємні доноси до ГПУ.
Усі ці доноси, які збиралися роками, допомогли спецслужбам арештувати видатного академіка у березні 1931 року.
Слідчі нахабно маніпулювали Грушевським. Зокрема, погрожували, що його єдину та улюблену доньку Катерину зашлють на Соловки.
"...будут арестованы все близкие мне лица, будут произведены десятки повальных обысков, разорены десятки квартир, взорваны полы и стены, близкие мне лица будут сосланы в концентрационные лагеря, где их расстреляют при первом замешательстве в стране, и я стану предметом проклятий у всех моих близких…" – так Грушевський напише в листі до Сталіна про допит у харківській тюрмі.
Під моральним та фізичним тиском нічних допитів та тортур, академік дав потрібне свідчення: "Визнаю свою приналежність до контрреволюційної організації […]".
Невдовзі після “визнання провини” Грушевського відпустили та примусили перебратися у Москву. Судовий процес у справі так ніколи і не відбувся, а документів які пояснюють причини раптового звільнення вченого досі не виявлено.
Михайло Грушевський раптово помер за три роки, у 1934-му, під час лікування у санаторії Кисловодська.
Загадковість обставин, що призвели до його смерті і досі викликає дискусії серед науковців та лікарів.
За матеріалами історика Олександра Зінченка та УІНП.
