Тисячолітні поховання, кургани легендарних скіфів, знахідки римського часу і навіть артефакт, що наслідував давньоєгипетський амулет, - кілька місяців поспіль львівські археологи досліджували древній некрополь поблизу села Підгора на Полтавщині.
Про це йдеться у повідомленні Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба".
З липня по листопад 2019 року тривали археологічні дослідження перед будівництвом обходу міста Кобеляки, який є частиною великого інвестиційного проекту з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.
«Цьогорічні розкопки були справді масштабними. У смугу будівництва потрапило п'ять з шести відомих на цій території курганів. Що більше, ці дослідження - один з небагатьох випадків, коли ми вивчили і міжкурганний простір, що вдається зробити вкрай рідко. Але власне там зафіксували чимало цікавих поховань», - розповідає керівник проекту, співробітник Рятівної археологічної служби Богдан Сало.
«За чотири місяці ми провели розкопки на майже 12 000 кв м. Для порівняння - це площа приблизно 2,5 футбольних полів. Поблизу села Підгори нам вдалось дослідити могильник, який функціонував у різний час: від епохи бронзи і до нового часу», - пояснює Богдан Сало.
На вивченій частині пам'ятки науковці змогли простежити історію регіону за майже чотири тисячі років! Найдавніші захоронення тут - представників ямної культури, що заселяли ці терени у середині ІІІ тисячоліття до нової ери. А от найпізніший матеріал датується XVIII століттям: археологи вивчили поселення та виробничі майстерні селітроварів, які у той час використовували старі скіфські кургани, аби добувати селітру для виробництва пороху.
В одній місцевості зафіксували захоронення ямної культури (кін. ІІІ тис до н. е) зрубної культури (епоха пізньої бронзи, XV-XIV ст. до н.е.), а також матеріали скіфського часу (VI-III ст. до н. е), сарматів (ІІ-поч. ІІІ ст.), салтівської культури (VIII—Х ст.), і навіть половців (ХІ-ХІІ ст.).
Як пояснюють археологи, традиційно найбільшими та найбагатшими курганами на цій території були скіфські. Однак значна частина з них - давно розграбовані.
«Насправді в Україні понад 90% скіфських курганів порушені. Річ у тім, що у них могли бути вироби з бронзи, срібла, золота, які приваблювали скарбошукачів», - пояснює Богдан Сало.
Не стали винятком і ті кургани, які досліджували в рамках проекту: з трьох скіфських поховань, не вціліло жодне. Усі стали «жертвами» грабіжників навіть декілька разів у різний час: як в давнину, так і кілька століть тому.
Цьогорічні розкопки на Полтавщині дали і велику колекцію цікавих артефактів. Керамічний посуд, бронзові прикраси, серед яких скроневі кільця, а ще срібні монети римських імператорів Марка Траяна та Антонія Пія і навіть фрагменти скульптурки давньоримського бога Гермеса, - це далеко не повний перелік цікавих знахідок.
Після детального опрацювання вони поповнять фонди Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.
Окрім тисячолітніх артефактів, під час розкопок науковцям довелось мати справу і з матеріалом модерної доби. Зокрема, вдалось дослідити майданний комплекс, де у давні часи, найімовірніше, був великий скіфський курган, а у ХVII—ХVIII ст. - виварювали селітру, яку згодом використовували для виробництва пороху.
«Такі комплекси - малодосліджені. Є ще багато запитань щодо процесу виварювання селітри, побуту селітроварів тощо. Тому наші відкриття дуже важливі і, ймовірно, допоможуть знайти відповіді», - говорить Богдан Сало.
