23 жовтня 1895 року на Полтавщині, у дворянській родині народився Микола Божко-Божинський, учасник бою під Крутами. Працював у міністерстві земельних справ УНР.
Із серпня 1907 до квітня 1915 року навчався в Лубенській гімназії.
Атестат зрілості засвідчує, що Микола найкраще опановував основи законодавства, Закон Божий німецьку й французьку мови та математику.
Переїхав до Києва, де склав іспити й розпочав навчання на фізико-математичному факультеті Університету Св. Володимира. Утім, студента вабили не лише точні науки. Микола поринає у громадське життя, долучається до партії есерів. У 1917 році Божка-Божинського обирають товаришем голови Тимчасового виконавчого комітету партії об’єднаної народної організації лівих соціалістів України. Ліві українські есери підтримали проголошення III і IV Універсалів Центральної Ради та її державотворчу діяльність. Зокрема, Микола на початку січня 1918 року працював помічником діловода у Міністерстві земельних справ УНР.
У бою під Крутами 29-30 січня 1918 року захищав від російсько-більшовицької агресії Українську Народну Республіку. Завдяки подвигу крутянців, яким вдалося стримали на кілька днів російсько-більшовицьку навалу, щойнопроголошену УНР визнали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина.
Під час бою під Крутами 30 січня 1918 року потрапив у полон і був розстріляний окупантами. 19 березня 1918 року Миколу Божка-Божинського з почестями поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Світлину Миколи Божка-Божинського разом із іншими фото реальних захисників станції Крути показано наприкінці художнього повнометражного художнього фільму «Крути-1918».
