27 липня 1810 року у селі Прохорівка Полтавської губернії (нині - Черкаська область) народився Василь Степанович Завойко, повний адмірал, мореплавець, перший військовий губернатор Камчатки і командир Петропавловського порту.
Василь Завойко походив із старовинного козацько-старшинського роду, який отримав дворянство. Батько його був морським штаб-лікарем, тож і син після штурманського училища поступив на службу гардемарином Чорноморського флоту. Перший свій орден за мужність він одержав у 15-річному віці разом із ровесниками – майбутніми всесвітньо відомими флотоводцями Павлом Нахімовим, Володимиром Корніловим та Володимиром Істоміним. А в сімнадцять офіцер Завойко на кораблі «Александр Невский» брав участь у знаменитій морській Наваринській битві (південно-західне узбережжя півострова Пелопоннес у Греції), за що був нагороджений орденом св. Анни 3-го ступеня з бантом. Брав участь у двох кругосвітніх експедиціях.
Утім, найбільше прославився Василь як прекрасний господарник, коли в 1850 році його призначили військовим губернатором Камчатки та командиром Петропавловського порту (нині місто Петропавловськ-Камчатський). Новий губернатор одразу взявся до роботи з облаштування порту: було збудовано велику пристань, численні склади, гостинний двір, запрацював ливарний завод, гейзери з лікувальною водою облаштовано під лікувальні заклади.
Оскільки на Камчатці були постійні проблеми з продовольством, губернатор особисто привіз і роздав місцевим жителям 300 корів, навчив місцеве населення вирощувати овочі та хліб. Як стверджують очевидці, у часи губернаторства Завойка місцеві жителі забули про голод, чого раніше ніколи не було. Також він запровадив посаду оцінника хутра, щоб заїжджі спекулянти не скуповували його в камчадалів за безцінь.
Після Кримської війни 1853-1856 рр. уряд надав Завойку в оренду на 37 років 6 тисяч десятин землі в районі с. Велика Мечетня Балтського повіту Подільської губернії (нині Миколаївщина). Тут він і оселився з родиною після відставки. Своїм коштом побудував для селян школу, лікарню на десять місць, млин.
Василь Завойко був одружений із баронесою Юлією Врангель, племінницею відомого полярного дослідника адмірала Фердинанда Врангеля та двоюрідною тіткою «чорного барона» Петра Врангеля. У них народилося 13 дітей, якими батько дуже пишався.
Помер Василь Завойко 28 лютого 1898 р. на 89-му році, похований у своїй садибі.
