11 грудня 1972 року модуль «Челленджер» американського космічного корабля «Аполлон-17» здійснив посадку на Місяць в долині Таурус-Літтров на південно-східній околиці Моря Ясності. Астронавти Юджин Сернан і Гаррісон Шмітт провели на місячній поверхні загалом близько 75 годин, і стали останніми людьми, хто побував на поверхні супутника Землі
Програма космічних польотів «Аполлон» з висадки людини на Місяць, ініційована президентом Джоном Кеннеді, була прийнята Національни управлінням з питань аеронавтики і космосу (НАСА) в 1961 році і через п'ять років було проведено перші випробування непілотованого корабля на предмет працездатності, взаємодії і узгодженої його роботи зі спеціальним модулем для приземлення на супутник Землі.
Випробування завершились в жовтні 1968 року на першому пілотованому людиною кораблі «Аполлон-7» і грудні того ж року «Аполлон-8» з трьома астронавтами на борту облетів Місяць, в березні 1969-го екіпаж «Аполлона-9» випробував модуль приземлення на супутник, а в травні три астронавти на «Аполлоні-10» виконали всю програму польоту до Місяця в максимально наближеному до реальності режимі перевірки. 20 липня 1969 року командир корабля «Аполлон-11» Ніл Армстронг вийшов зі спеціального модуля «Eagle» і торкнувся поверхні супутника в районі Моря Спокою і став першою людиною, що ступила на поверхню Місяця. 14 листопада 1969 року відбувся запуск «Аполлона-12» і 19 листопада була здійснена друга висадка на Місяць, після чого наступного року відбувся невдалий політ «Аполлона-13».
Попри те, що Конгрес США скоротив фінансування програми «Аполлон», в 1971 – 72 роках були здійснені ще три успішні польоти на Місяць. «Аполлон-17» мав стати останньою місією програми і він вперше в історії пілотованих космічних програми США повинен був відбутися в темний час доби. Політ у складі командира 38-річного Юджина Сернана, який мав досвід двох космічних польотів, пілота командного модуля 39-річного Рональда Еванса та 37-річного вченого-геолога Гаррісона Шмітта розпочався 7 грудня 1972 року о 00:33:00 за місцевим часом з космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида. За 12 хвилин корабель вийшов на майже кругову навколоземну орбіту на висоті 167 км і після третього витка перейшов на траєкторію польоту до Місяця.
«Аполлон-17» увійшов на навколомісчну орбіту на 89-й годині польоту і 11 грудня 1972 року на початку 12-го витка, коли корабель перебував над зворотною стороною Місяця, від нього відстикувався модуль «Челленджер», який о 19:54:58 за Гринвичем здійснив посадку в долині Таурус-Літтров на південно-східній околиці Моря Ясності за 200 метрів від заздалегідь запланованої точки. Через чотири години астронавти розгерметизували кабіну і Юджин Сернан та Гаррісон Шмітт ступили на поверхню Місяця.
Астронавти залишалися на Місяці 74 години 59 хвилин 40 секунд, за котрі зробили три виходи з корабля загальною тривалістю 22 години 3 хвилини 57 секунд, під час яких вивчали топографічні особливості місця посадки, провели експерименти з дослідження місячних припливів, складу атмосфери, теплових потоків у грунті та його електричних параметрів, проїхали на «Ровері-3» поверхнею 36 км, найбільше віддаляючись від місячного модуля на 7,3 км та зібрали 110,5 кг зразків місячнї породи.
14 грудня, на 186-й годині місії, «Челленджер» злетів з Місяця, пристикувався до корабля, і після 75 витків на місячній орбіті «Аполлон-17» відправився до Землі, куди прибув 19 грудня 1972 року і приводнився в Тихому океані. Його політ став першим, в якому жоден член екіпажу не мав досвіду льотчика-випробовувача, найтривалішим польотом до Місяця (301 година 51 хвилина 59 секунд, за які було подолано рекордні 2 391 486 км), найтривалішим за часом перебування на Місяці і останнім польотом людини за межі т. зв. «низької навколоземної орбіти». Невикористані в програмі «Аполлон» кораблі брали участь в доставці експедицій до орбітальної станції «Скайлеб» і експериментальному спільному польоті з радянським кораблем «Союз-19» в 1975 році.
