2 травня 1848 року у Львові створена Головна Руська Рада, перша легальна українська політична організація в Галичині.
Її створили представниками греко-католицького духовенства та інтелігенції під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення перед центральним урядом у Відні.
ГРР складалася з 30-ти постійних членів на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем (пізніше його змінив Михайло Куземський).
У маніфесті від 10 травня 1848-го проголошувалася єдність 15-мільйонного українського народу, підтримка демократичних реформ і національних прав усіх поневолених народів імперії. Головна Руська Рада вимагала поділу Галичини за етнічним принципом на східну (українську) і західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини і Закарпаття в одну провінцію, викладання в школах українською мовою, відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.
Рада створила національну гвардію у Бережанах, Жовклі, Стрию, Тернополі та Яворові, а на Прикарпатті – народну самооборону.
Організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руська матиця» (1850), ініціювала заснування Народного дому у Львові, започаткувала першу україномовну газету «Зоря Галицька».
За прикладом Головної Руської Ради у містах і селах регіону виникло близько 50-ти місцевих рад.
Головна Руська Рада розпущена в червні 1851-го з посиленням абсолютизму в Австрійській імперії.
