Кубанська Народна Республіка, Самостійна Кубанська Народна Республіка, Кубанський Край – державне утворення на Кубані в період української революції 1917–1921. Виникла внаслідок потужного руху населення Кубані (насамперед більшості українців-чорноморців) за державне самовизначення
Проголошена 28 січня 1918 Кубанською законодавчою радою як складова частина майбутньої Російської Федеративної Республіки, але вже 16 лютютого 1918 була урочисто визнана актом Кубанської законодавчої ради як незалежна держава – "Самостійна Кубанська Народна Республіка".
Серед її засновників і керівників – М.Рябовол (голова Кубанської крайової ради), К.Бардіж, Л.Бич (голова Кубанського уряду), К.Безкровний (міністр внутрутрішніх справ), Ф.Щербина (голова Верховного суду) та інші. Законодавчими органами республіки були – Кубанська крайова рада та Кубанська законодавча рада. Виконавча влада зосереджувалася в руках головного отамана, який обирався на 4 роки Крайовою радою і був головнокомандуючим ЗС та призначав уряд. Уряд був відповідальним перед Законодавчою радою.
Пріоритетними напрямами внутрунтрішньої політики були: вирішення демократичним шляхом соціальних, національних та економічних проблем, заходи з переведення на українську мову навчальних закладів у районах із більшістю українського населення, зовнішньої політики – боротьба з більшовизмом шляхом створення військово-політичного союзу новопосталих незалежних державв та орієнтація на Україну, зокрема, підтримка руху за об'єднання з Україною на федеративній основі. 4 грудня 1918 на надзвичайній сесії Кубанської крайової ради була прийнята нова конституція, в якій започатковано нову назву Кубанської держави – Кубанський Край.
Розвиток К.Н.Р. значною мірою гальмувався з боку Добровольчої армії генерал-лейтенанта А.Денікіна, який вкрай вороже ставився до незалежності Кубані. Представники Білого руху, з яким лідери К.Н.Р. вимушені були укласти союз для спільної боротьби з більшовиками, вдалися до прямого терору проти лідерів самостійництва Кубані – убивств М.Рябовола (13 червня 1919) і О.Кулабухова, до арештів та переслідувань членів Кубанської крайової ради, поза законом була оголошена делегація К.Н.Р. на Паризьку мирну конференцію 1919–1920, яка поставила там питання про прийняття К.Н.Р. до Ліги Націй (5 жовт. 1919). Ці репресії викликали відторгнення значної частини кубанських козаків від Білого руху, що врешті-решт призвело до його поразки. Становлення державності Кубані остаточно було припинене вторгненням Червоної армії 1920.
Дмитро Білий – Енциклопедія історії України
