Аналіз ліпідів (жирів, масел і воску), які увібрала в себе археологіча кераміка, викликав революцію у вивченні давніх дієт та кулінарних практик. Так, міжнародна група дослідників з Інституту людського розвитку Суспільства Макса Планка, Вільного університету Берліна і Йоркського університету змогла уточнити деталі дієти жителів поселення Чаталхьоюк епохи керамічного неоліту та енеоліту в Центральній Анатолії.
Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на Nature Communications.
Наголошується, що це поселення існувало в період з 7400 за 5600 роки до нашої ери. Як раніше вважали археологи, після заселення почалося розведення сільськогосподарських угідь, проте, як показали пізніші знахідки, жителі Чаталхьоюка вели мисливсько-збиральницький спосіб життя.
Дослідники проводять розкопками на місці цієї стоянки доісторичної вже більше ветверти століття. Археологи змогли провести ретельну роботу над судинами стародавніх людей (5900 до 5800 року до н. е..), знайденими в Західному кургані поселення. На внутрішній поверхні цієї керамічного посуду були виявлені залишки білка від вмісту чаш.
Після їх аналізу з'ясувалося, що в чашах жителі Чаталхьоюка зберігали зерна, бобові, м'ясо і молочні продукти, аналіз дозволив навіть визначити, яке саме м'ясо і який вид рослинної їжі це був (продукти з козячого молока, молока овець, м'ясо корів і оленів). Хоча кістки цих тварин раніше вже були знайдені на розкопках, аналіз жирів в посуді вперше допоміг визначити, які конкретно види розводило населення Чаталхьоюка - крім продуктів тваринного походження, в чашах виявилися залишки зернових культур (ячмінь, пшениця), а також бобових (в основному горох).
Цікаво, що в одній з чаш науковці виявили залишки білків, характерних для молочної сироватки. Це означає, що люди 8 тисяч років тому вже знали технології перетворення молока в сир і сироватку.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ