До 125-річниці відкриття трипільської культури у Львівському історичному музеї впродовж січня-травня триватиме виставка “Трипілля без меж і кордонів”. Учора, 17 січня, під відкриття журналістка Гал-інфо мала нагоду поспілкуватись з куратором експозиції.
У Львівському історичному музеї облаштували виставку для незрячих
У розмові з Гал-інфо завідувач відділу Музей історії України Львівського історичного музею Оксана Куценяк розповіла про особливості виставки.
“Артефакти трипільської культури ми розмістили у двох залах. У першому - показали трипільську культуру автентичною, використовуючи оригінальні артефакти, які зберігаються у фондах Львівського історичного музею.
На виставці “Трипілля без меж і кордонів” представлені близько ста експонатів: предмети повсякденного життя — побут: тарілки, чашки, глечики, розписана кераміка тощо. Є і посудина у вигляді упряжі волів із Кошилівців, тринокль - символ сім'ї із Незвиська, мідні сокири із Чернівецької області. А також ми розповідаємо про духовний світ трипільців, який зображається в антропоморфній та зооморфічній пластиці, та у реліквіях таких, як ритуальний хлібець.
Серед сакральних предметів особливо цінною знахідкою є фігурка трипільської Мадонни-Оранти з Сушівки. Вона зображена у вигляді жінки, яка підносячи руки до гори, просить у небесних сил родючості та плодючості для земель.
Ще одна унікальна фігурка — Мадонна з дитям, яку розміщували на умовній моделі житла або на ритуальних посудинах, що говорить нам про культ родючості. На думку трипільського знавця Маєвського, вона є найяскравішим прикладом материнства доби неоліту.
Більшість експонатів віднайдена на західних теренах України (Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька області), проте серед них є і знахідки із Київщині, які розкопав знаний Вікентій Хвойко у 1893 році. Загалом у наших фондах зберігається понад шість тисяч одиниць збереження. На жаль, через недостатнє фінансування досліджень трипільської культури, вже давно наші фонди не поповнювались новими знахідками. До тог ж, з кожним роком зменшується коло осіб-дослідників цього періоду історії України.
Другий зал виставки складається з таких експонатів, які характеризують вплив трипільської культури на формування українських традицій. Спеціально підібрані артефакти - вишивки, керамічний посуд, писанки різного часу - все це демонструє трипільський вплив на наші сучасні традиції. Доповнює виставку колекція родинного оберегу українців - ляльо-мотанок роботи народної майстрині Марії Заблоцької.
Існує декілька гіпотез щодо того, куди дійсно подівались трипільців. Серед варіантів їхнього зникнення з території України розглядають — зміну клімату і як наслідок погіршення родючості землі. Інші говорять про те, що трипільці просто інтегрувались з іншою культурою і розчинились у ній.
Безумовно, що кожна з гіпотез має право на існування, якщо вона має аргументи. Проте наразі важко сказати, як все було насправді. Незважаючи на це, можна говорити і про те, що трипільці нікуди не зникли, а продовжують жити і до сьогодні в українських традиціях, зокрема, у шануванні хліба.
Довідка. Трипільська культура (VI-III тис. до н. е.) - унікальне явище в стародавній історії України. У пору свого найвищого розвитку вона займала територію від Дністра на заході -до Середнього Придніпров'я' я на сході, від Полісся на півночі — до Північного Причорномор'я на півдні.
Назву культурі дав знаний археолог Вікентій Хвойка, який спочатку в Києві у 1893 році, а згодом у с. Трипілля на Київщині, розпочав розкопки її перших пам'яток.
3 трипільською культурою пов'язують процес творення фундаменту цивілізації на теренах України. Нагромаджені за 125 років здобутки археологів, істориків, музейників допомагають нам у розумінні проблеми етногенезу українців та у вирішенні сучасних практичних питань духовного оновлення.
