Герміна Шухевич - бабуся головнокомандуючого УПА, прихильниця феміністичного руху і засновниця жіночих товариств, серед яких, одне із найбільших у Галичині жіночих кооперативів - ательє “Труд”.
У спогадах її внука Романа Шухевича, дім бабусі Герміни біля Високого замку (на вулиці Собіщизни, тепер Довбуша) потопав у зелені. З пелюсток ружі та малини, які росли у садку, бабця Герміна готувала варення, яким пригощала онука і квартирантів, які часто зупинялися у її домі. Серед них, наприклад, Євген Коновалець, очільник Української військової організації. Бабуся мала великий вплив на формування майбутнього командира.
Герміна Шухевич опікувалась жіночим рухом у Галичині. Вона заснувала і впродовж багатьох років головувала у “Клубі русинок” (1893) - одне з перших жіночих товариств у краї, яке згодом стало основою для “Союзу українок”.
Герміна була однією із ініціаторок та головою надзірної ради доброчинного товариства “Українська Захоронка” (1901-1939), яке відкривало дитячі садки для бідних дітей, займалося опікою дітей-сиріт, патріотичним вихованням маленьких українців.
За дорученням митрополита Шептицького, була заснована перша жіноча гімназії у Галичині у 1906 році до чого долучилася і Герміна Шухевич (гімназія на вулиці Кирила і Мефодія у Львові).
Герміна Шухевич була співзасновницею жіночого кооперативу - промислової спілки “Труд”, яка мала великий успіх у кравецькій справі не лише у Галичині та проіснувала з 1900 і аж до приходу совітів у 1939.
«Труд» мав власний будинок, майстерні суконь і білизни, влаштовував платні курси шиття. Після війни при спілці відкрили жіночу ремісничу школу, салон мод і дамських капелюхів. Так звані “ревії мод”, влаштовані працівницями “Труду”, рекламували сучасний на той час одяг із національними українськими елементами, влаштовували виставки народного одягу навіть у Чикаго, Празі та Варшаві.
За сприяння “Труду” та Герміни Шухевич відкрили дівчачий інтернат ім. Святої Княгині Ольги.
Чоловіком Герміни був автор знаменитої етнографічної праці п’ятитомника “Гуцульщина” - Володимир Шухевич. Дружина допомагала чоловікові у підготовці етнографічного українського відділу на Крайовій виставці 1894 у Львові.
Сестра Герміни - Євгенія з Любовичів була другою дружиною Олександра Барвінського.
Померла у Львові 1939-ого у віці 87 років.
Проект: Локальна Історія
