Близько 500 українських студентів проти 4-тисячного війська російського окупанта впродовж 5 годин захищали підступи до Києва. Завдяки геройському вчинку юнаків російське військо втратило боєздатність на кілька днів.
Про подвиг наших хлопців мусили мовчати майже 70 років. Ось крихта інформації про тих героїв Крут, хто походив із Західної України. Нехай пам’ять про них живе і на їхній малій Батьківщині.
Матвій Данилюк – народився у селі Ватин на Волині. Під час бою під Крутами мав 26 років. Дожив до 103 років, ставши найстаршим із тих, хто вижив під Крутами. Помер у 1994 р.
Григорій Пипський – походив із Старосамбірщини або з с. Нижанковичі або з с. Мальговичі (тепер Польща). Учень 7-ого класу гімназії. Він був одним із тих 27 бійців, котрі потрапили в полон і були страченими. Перед розстрілом почав співати український гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили усі інші полонені…
Володимир Бліхарський - народився в Жовкві. Перебравшись до Києва, Бліхарський навчався у 2-й українській гімназій. На час бою був учнем останнього гімназійного класу - 8-го. Воював в складі Студентського куреня. Вийшов із бою живим.
Петро Шкода та його товариш на псевдо Степан (ймовірно Святослав Маґаляс) – народилися в селі Колтів на Золочівщині. Бійці Студентського куреня. В бою вони отримали поранення, але змогли дістатись до оселі місцевого жителя, де заховались в стодолі. Червоноармійці розшукували їх, але не знайшли. Після цього товариші повернулись до рідного села.
Микола Корпан – народився в селі Тяпче в Івано-Франківській області, учень гімназії. Загинув під час бою під Крутами у 23 роки.
Юліан Гліба – родом із Стрия. Був учнем 8-го класу гімназії. Під Крутами вцілів, але загинув у 1919р. в бою з більшовиками в складі українського кінного полку.
Роман Король - уродженець села Кожичі на Яворівщині. Учень 8-го класу гімназії. У бою під Крутами залишився живим, подальша доля невідома.
Онишкевич (ім’я невідоме)– походив із села Рудки на Самбірщині. Навчався у 6-му класі гімназії. Загинув у бою.
Іван та Костянтин Карвани - були родом з лемківського села Курилівка. Вони були учнями 8-го класу гімназії. Обоє залишились живими.
Володимир та Іван Сорокевичі - походили з лемківського села Боднарка. Володимиру, учню 6-го класу, було 17 років і він в бою вцілів.
Іван Сорокевич наймолодший з відомих учасників бою під Крутами – йому було лише 14 років. Іван потрапив у полон і був страчений.
Євген Мельник - походив з села Воля Якубова на Дрогобиччині і був двоюрідним братом провідника ОУН Андрія Мельника.
Василь Семець - народився в селі Шум’яч на Турківщині. В 1914 р. навіть поїхав до Києва, щоб взяти участь в організації шевченківської масової студентської демонстрації.
Іван Кушнір та його - уродженець села Купновичі на Самбірщині, член Пласту. На час бою мав 17 років.
Михайло Кушнір – ймовірно теж із села Купновичі, двоюрідний брат Івана Кушніра. Михайлові пощастило повернутись живим. Пізніше він написав спогади про своїх товаришів.
Відомі й інші галичани – учасники бою під Крутами. З них загинули в бою Андріїв, Микола Лизогуб, Мисан, Степан Юричко, Іван Антоняк, Яцків. Залишились живими Степан Магаляс, Михайло Курило, М. Гринник, Іван Заїка, Семен Лисогір, Федір Винник.
Нехай спочивають з миром ті, хто поліг за Незалежність України.
Джерело: Локальна Історія
