Слухай онлайн
Історія

Команда Музею Голодомору провела онлайн-екскурсії для 1000 глядачів

Команда Музею Голодомору провела онлайн-екскурсії для 1000 глядачів. Про це йдеться на сайті Музею.

Працівники Музею Голодомору створили відеоекскурсію, яку можна відвідати з будь-якого куточка України чи світу. Протягом 2 місяців такою можливістю скористалися більше 50 разів понад 1000 глядачів із 14 областей України, а також Йорданії та США.

Формат відеоекскурсії дає змогу дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців, побачити унікальні предмети, яких немає в основній експозиції, та побувати у музеї онлайн.

Як відбувається відеоекскурсія?

Відеоекскурсія розрахована на школярів від 13 років і дорослих. Вона складається з двох частин. Перша – це відеоролик-подорож Музеєм Голодомору, протягом якої можна дізнатися історію Голодомору, зрозуміти, чому Голодомор є геноцидом українців та усвідомити, чому важливо зберігати родинну й національну пам’ять. Друга частина відбувається у форматі відеоконференції через платформу Zoom. Співробітниця музею відповідає на запитання глядачів, пояснює незрозумілі моменти й надає додаткову інформацію, яка цікавить відвідувачів.

Загальна тривалість – до 45 хвилин. Відеоекскурсія доступна щодня з 10.00 до 17.00.

Можливість відвідати відеоекскурсію залишиться і після карантину, адже завдяки їй до Музею можуть потрапити діти та дорослі з усієї України та з-за кордону. Також невдовзі музейники презентують і англомовну версію, аби перегляд був доступним та комфортним для іноземців та діаспорян.

Як забронювати онлайн-екскурсію?

Для того, щоб відвідати музей онлайн, слід зареєструватися завчасно (щонайменше за три дні). 

Скільки коштує?

Вартість відеоекскурсії – 13 грн з однієї особи; мінімальна група – 5 осіб (при замовленні екскурсії для меншої кількості учасників оплата відбувається за 5 осіб).

Як ще можна дізнатися історію Голодомору онлайн?

У 2020 році Музей Голодомору спільно з Ukraїner реалізували двомовний мультимедійний проєкт «Голодомор: мозаїка історії», у результаті якого команди відвідали 64 населені пункти та записали свідчення 120 очевидців. Відеоісторії свідків Голодомору та матеріали про міфи, наслідки, історію та світовий контекст Голодомору можна переглянути на сайті та Youtube-каналі Ukraїner. Проєкт реалізовано за підтримки УКФ.

Дізнатися про історію Голодомору у Києві можна завдяки мобільному додатку «Track Holodomor History» – вперше через історії очевидців, архівні фото, документи, комікси можна дослідити історію сучасної столиці 1930-х. Додаток є на платформах AppStore та GooglePlay. Він доступний українською та англійською мовами. Проєкт реалізовано за підтримки УКФ.

Ресурс «Свідчення». На цій онлайн-сторінці зібрані відео- та аудіосвідчення, фото та оцифровані текстові спогади очевидців Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. Свідчення можна відшукати за місцем, часом, прізвищем або хештегом.

У 2008 році було видано «Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» в 19 томах. Мартиролог Книги пам’яті нараховує близько мільйона імен. Дослідити історію родини, міста чи села можна на сайті Музею Голодомору через оцифровані книги та Єдиний реєстр жертв Голодомору.

Якщо в реєстрі немає імені людини, про смерть якої в роки Голодомору достовірно відомо, слід заповнити картку обліку за посиланням. Працівники музею опрацюють інформацію і включать її до Єдиного реєстру жертв Голодомору.

Також музейна команда створила онлайн-карту «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду», розроблену на основі архівних матеріалів, свідчень очевидців Голодомору, досліджень та спілкування з краєзнавцями і свідками.

Щоб сконтактувати з Музеєм відвідувачі можуть звернутися за номером  (044) 254-45-11 / (044) 254-45-12 або написати на скриньку visit_holodomormuseum@gmail.com.

Аби отримати більше інформації про проєкти Музею та інформаційно підтримати їх, звертайтеся за додатковою інформацією, написавши на пошту memoholodpress@gmail.com або зателефонувавши +380674397507 (Ольга Сиротюк, комунікаційниця музею).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ