Демонтаж п'ятиметрового пам'ятника Енгельсу на Полтавщині, рішення комісії з реабілітації в Харкові, відкриття виставок в Одесі та Вінниці й інші новини з регіонів у четвертому випуску інформаційно-новинного дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять". Про це інформує прес-служба УІНП.
12 вересня під час святкування дня селища у Сосниці Чернігівської області урочисто відкрито пам’ятний знак на честь свого земляка — політичного і державного діяча, члена Української Центральної Ради, міністра уряду Української Народної Республіки Миколи Ковалевського.
«Знаково, що пам’ятний знак на честь вашого земляка Миколи Ковалевського встановлено спільними зусиллями краєзнавців, істориків, активістів громадських організацій та місцевої влади — Сосницької селищної ради. Отже, маємо чудовий зразковий приклад реалізації положень статті 5 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», яка стосується державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам’яті про боротьбу та борців за вільну й незалежну Україну», — зауважив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
Фото надане чернігівськими представниками Північно-східного відділу УІНП.
15 вересня 2020 року, у приміщенні Вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат», відбулося відкриття виставки «ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців». Презентував виставку начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.
У відкритті виставки взяв участь директор ВОМЦ «Квадрат» Сергій Шмігленко, науковці, представники активної громадськості та ЗМІ.
«Внаслідок переселень і депортацій у 1944–1952 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Західної Бойківщини та Лемківщини. З батьківських земель їх примусово депортували у західні та південно-східні області УРСР та вглиб Польщі. Як наслідок цього, українці Закерзоння під дією репресивних методів опинились у інших етнічних регіонах України, які були окуповані совєтським тоталітарним режимом. І сьогодні, аналізуючи жахливі сторінки минулого, ми повинні пам’ятати, яку ціну заплатило українство через політичні амбіції совєтського та польського
комуністичних режимів», - підкреслив у своєму виступі начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.
Виставка «ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців» складається із 18 банерних стендів на яких у фотографіях, документах, картах та діаграмах представлена історія найзахідніших частин українського світу: Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини, які ще називають Закерзонням, розповідається про передумови, хід та наслідки депортації українців з етнічних земель у 1944-1951 рр.
Виставка є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Інститутів народознавства та українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної академії наук України, Інституту історії церкви Українського католицького університету, Історико- краєзнавчого музею м. Винники та Світової федерації українських лемківських організацій.
9 вересня відбулася нарада під керівництвом голови Одеської облдержадміністрації Максима Куцого, щодо початку робіт зі спорудження пам’ятника Захисникам України в сквері перед будівлею ОДА.
В обговоренні взяли участь співробітники Українського інституту національної пам’яті, Ради ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів України, матері загиблих героїв, архітектори. Ознайомившись з проєктом пам’ятника та заслухавши думки учасників заходу, Максим Куций доручив в найкоротший термін розпочати роботи.
“На жаль, більше ніж 5 років питання встановлення такого меморіалу не розглядалося.Тому я зібрав за одним столом співробітників Українського інституту національної пам’яті, представників Ради ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів України, архітекторів та матерів загиблих воїнів. Були запрошені й представники Одеської міської ради. Домовилися, що архітектори в найкоротший термін фіналізують остаточний ескіз, аби якнайшвидше розпочати роботи. За планом, пам’ятник буде встановлено в сквері перед будівлею облдержадміністрації”, - заявив голова Одеської ОДА Максим Куций.
9 вересня начальник Південного відділу УІНП Сергій Гуцалюк на запрошення місцевої влади та громади смт. Сарата Одеської області взяв участь у поминальних заходах до річниці героїчної загибелі мешканця райцентру Максима Кривиденка, що відбулися у дворі школи, де навчався Максим та ще один загиблий воїн Дмитро Сирбу.
Настоятель Саратського Свято-Покровського Храму Православної церкви України отець Владислав Шіман у присутності батьків загиблого провів панахиду по воїнам, які віддали своє життя у боротьбі за Незалежність України.
“Тут, в українській Бесарабії ми бачимо такі ж сльози матерів, як і у матерів тих загиблих Героїв, скажімо з Подільської частини Одещини. Це значить, що мантри російської пропаганди про лояльність Путіну півдня України насправді нічого не варті. Бо ми пам’ятаємо подвиг Максима і Дмитра в ім’я України, подвиг молодих хлопців, яким ще жити і жити… Але вони не змогли піти іншим шляхом”, - заявив Сергій Гуцалюк.
Після заходів керівник Південного міжрегіонального відділення УІНП передав місцевій владі та громаді Храму комплекти видань Українського інституту національної пам'яті.
10 вересня, до музею Меморіалу героїчної оборони Одеси, Південний міжрегіональний відділ УІНП та Одеський історико-краєзнавчий музей відкрили виставковий проєкт «Тріумф Людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ».
Проєкт задумано та втілено в життя Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевим державним архівом СБУ.
"Всі ці зібрані і представлені матеріали ще раз наголошують на тому, що події нашого недалекого минулого треба ще раз переоцінити. Сама виставка в своїй назві несе меседж про перемогу людини над ГУЛАГом - і це головне", - сказав Сергій Гуцалюк.
Також керівник Південного відділу УІНП згадав про видатного одеського вченого, засновника історичного факультету університету Михайла Слабченка, чию долю поламала радянська система. Гуцалюк наголосив, що найближчим майбутнім УІНП, історики і музейники мають представити проєкт з вивчення локальних прикладів боротьби українців за свою державу в рамках Одещини.
14 вересня, в Кафедральному соборі Різдва Христового Одеської єпархії Православної Церкви України відбулася нарада за участю керівництва єпархії, Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті, представництва Міністерства у справах ветеранів України, представників ветеранського руху.
“В рамках тієї співпраці, що налагоджена між Українським інститутом національної пам’яті, Мінветеранів, Збройними силами України, ми бачимо необхідність залучати ще й ветеранський простір. І це не лише для заходів з вшанування пам’яті загиблих Героїв, але й для виховання молоді”, - заявив головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу УІНП Олександр Городилов.
Учасники заходу домовилися координувати відсьогодні співпрацю в просвітницькій, громадській діяльності, а також питаннях патріотичного виховання молоді.Також ухвалили рішення про створення єдиного координаційного ресурсу для такої співпраці.
15 вересня під Одесою, у військовій частині 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського вшанували загиблих цього дня в різні роки російсько-української війни.
У заході взяли участь начальник Південного міжрегіонального відділення Українського інституту національної пам'яті Сергій Гуцалюк, представник ради ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів Олександр Голопотелюк, військові капелани на чолі з єпископом Одеським і Балтським Православної Церкви України Павлом, керівництво частини, представники командування.
Діючі військовослужбовці бойової частини вшанували пам'ять загиблих побратимів учасників АТО/ООС. та звершили спільний молебень.
"Ця наша традиція вшанування пам'яті загиблих Героїв-захисників України, що впроваджується разом Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством у справах ветеранів, Православною Церквою України і Збройними Силами - важлива не тільки для родичів загиблих, але й для бійців, що продовжують боронити нашу державу від ворога. Бо такі спільні заходи показують, чим ми ще істотно відрізняємося від наших ворогів. Бо їхніх бойовиків ховають тишком-нишком, без відповідних почестей, від них відмовляється держава-агресор, від них відмовляються родичі і суспільство. І це бачить світ. Бо це закон світу, коли окупанти - це сарана, яка і гине так само, а визволителі - це Герої, а Герої не вмирають!", - підсумував Сергій Гуцалюк.
У селі Горошине Семенівського району Полтавської області демонтували пам’ятник Фрідріху Енгельсу. Скульптуру висотою 5 метрів розібрали на композиційні частини та передали до «Парку радянського періоду» неподалік Путивля Сумської області.
Декомунізаційне законодавство місцева сільрада виконала після звернень громадських активістів та Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті.
«УІНП як центральний орган виконавчої влади та громадська організація «Світанок», котра реалізовує всеукраїнський проєкт «Декомунізація. Україна» неодноразово надсилали листа до керівництва Горошинської сільської ради, у якому нагадували про вимогу демонтажу пам’ятника Фрідріху Енгельсу на її території, в установленому Законом України порядку. На початку цього року отримали відповідь про затримку з демонтажем через брак коштів у бюджеті та пандемію коронавірусу», - повідомив полтавським журналістам регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Він висловив вдячність дирекції Путивльського державного історико-культурного заповідника, який виділив кошти на транспорт, пальне і демонтажне обладнання. На базі заповідника торік створено «Парк радянського періоду» - перший державний музей в Україні такого типу. У ньому просто неба зібрали численні скульптури комуністичних діячів. Новостворений парк відкрили у Спадщанському лісі, що за 13 км від міста Путивль на Сумщині. Експонати до музею звозять з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей.
11 вересня 2020 року на базі Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації відбулося засідання регіональної комісії з реабілітації.
Члени комісії провели попередній розгляд обставин, пов’язаних зі здійсненням репресій проти п’яти осіб.
Хронологічні рамки справ, отриманих для вивчення, виявилися широкими – від 1928-го до 1972 року. Випадкова вибірка «ворогів радянської влади» вийшла досить репрезентативною: дружина статського радника, дисидент брежнєвських часів, жертви висилок за національною та класовою ознаками.
За підсумками розгляду регіональна комісія з реабілітації у Харківській області проголосувала за визнання потерпілими від репресій п’ятьох осіб та передала відповідні матеріали до Національної комісії з реабілітації.
15 вересня 2020 р. в бібліотеці Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» відбулася презентація книжок, подарованих Інститутом дослідження Голодомору.
Про важливість вивчення історичних подій, пов’язаних з репресіями з совєтської влади та Голодомору 1932–1933 р. виступив завідувач кафедри історії та політичної теорії Геннадій Первий.
Начальник Південно-східного відділу УІНП Ігор Кочергін наголосив на важливості поширення сучасних видань (документів, історичних досліджень), які розкривають маловідомі та замовчувані сторінки, що стосуються історії України ХХ ст. Також Ігор Кочергін передав бібліотеці НТУ «Дніпровська політехніка» видання УІНП.
17 вересня 2020 р. в інформаційному агентстві "Міст-Дніпро" презентували семисерійний фільм про видатного діяча Придніпров’я Олександра Миколайовича Поля.
Режисерка фільму Катерина Стрельченко розповіла сюжет та особливості створення фільму про унікальну особистість, який вплинув на економічний, соціальний та культурний розвиток Південно-східного регіону України.
Директор дніпровського театру "Драмікон" Сергій Мазаний зауважив, що участь у створенні фільму є новим цікавим досвідом для акторів.
Начальник Південно-східного відділу УІНП Ігор Кочергін наголосив на тому, що постать Олександра Поля не є локальною. Наслідки його діяльності відчуває на собі зокрема південно-східні та південні регіони України, а також і вся Україна.
Олександр Миколайович Поль (1832–1890) - громадський діяч, започаткував промислові розробки криворізьких руди, збирач козацьких старожитностей.
Фото надані Південно-східним відділом УІНП
