У Львові на площі Галицькій облаштують громадський простір з фонтаном, але не відновлюватимуть «Кульбабу» чи «Світезянку». Сьогодні, 22 жовтня, під час брифінгу начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко розповіла про рішення Консультативної ради при управлінні, передає кореспондент Гал-інфо.
За словами Лілії Онищенко, Консультативна рада пропонує законсервувати відкриті фундаменти костелу на площі Галицькій та облаштувати на цій території громадський простір.
«2 жовтня на розширеному засіданні Консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища було проведено обговорення про те, що має бути на місці фонтану «Кульбаба», фонтану «Світезянка» і костелу. Були присутні археологи та представники громадськості. Ми хотіли спільно визначитись, як нам далі рухатися», — сказала Лілія Онищенко.
Консультативна рада вирішила, що це має бути загальнодоступний громадський простір, який охопить більшу територію. Як зазначила Лілія Онищенко, це означає, що з ділянки заберуть МАФи та вирішать питання з вуличною торгівлею квіткарок.
«Усі погодилися, що фрагменти костелу Воздвиження Чесного Хреста, який тут знайшли, треба законсервувати. Це буде зроблено до настання холодів. У новому проекті необхідно передбачити ознакування храму в мощені, встановити мініатюрний макет костелу з інформацією про храм і прилеглу територію», — розповіла Лілія Онищенко.
Вона зазначила, що фонтан на цьому місці буде.
«Ми дійшли до висновку, що ані «Кульбаба», ані «Світезянка» тут не має стояти. «Кульбаба» переїде в музей «Територія терору». «Світезянка» могла би бути, але ця скульптура не збереглась. Тому тут буде інший фонтан. Який? Це буде пропонувати проектант у контексті всього простору», — сказала вона.
За її словами тут є зупинка громадського транспорту, тому мають бути передбачені місця для сидіння.
«Також будемо просити, щоб університет «Львівська політехніка» відремонтував фасади своїх корпусів, які виходять на цю територію і перебувають в поганому стані, зокрема балкон, який загрожує перехожим", — сказала Лілія Онищенко.
За її словам, консервацією займуться археологи, щоб колись, у майбутньому, науковці змогли повернутись до досліджень.
Фонтан на кістках та зруйнована церква: скандал на площі Галицькій
На запитання Гал-інфо, чи розрахувалися вже з археологами за проведені розкопки, вона зазначила: «Кошти на археологію є. Археологи просто дуже довго оформляють документи».
Кореспондент Гал-інфо також поцікавився у голови Галицької районної адміністрації Андрія Зозулі, чому від самого початку не передбачили проведення археологічних робіт, адже площа Галицька є центральною частиною міста, він відповів:
«Наш проект звучав, як капітальний ремонт існуючого фонтану і не передбачав такого значного заглиблення. Тому і не була врахована археологія. У процесі виконання робіт дійшли до того рівня, де мали працювати археологи і виникла потреба в археологічних дослідженнях».
На запитання журналіста Гал-інфо, чи це вина проектанта, Андрій Зозуля відповів: «Це не зовсім вина проектанта. Він мав проектні відмітки, на які пропонував заглиблюватись».
Незважаючи на це проектанта змінювати не будуть.
«Швидше всього, що ні. Проектанта не мінятимуть», — заявив Андрій Зозуля.
Як повідомив Андрій Зозуля, зараз готується технічне завдання для замовлення нового проекту з облаштування простору на пл. Галицькій.
«Думаю, що цього року — на початку наступного буде виготовлено проект, і вже у 2020 році будемо його реалізовувати», — додав Андрій Зозуля.
Додамо, як стало відомо Гал-інфо, археологів на брифінг міська рада не запрошувала.
Передісторія.
Як повідомляло Гал-інфо, у центрі Львова на площі Галицькій влітку демонтували фонтан "Кульбаба". На замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП «Патронат» розпочала роботи з облаштування сухого фонтану, аналогічного, як на площі Митній. Роботи з реконструкції мали закінчити за 5 місяців.
Однак, вже традиційно для Львова, проектанти та замовники не передбачили проведення на цій ділянці археологічних досліджень, знаючи про те, що це зона цінного археологічного культурного шару.
Проект реконструкції фонтану "Кульбаба" на площі Галицькій ще на етапі проектних робіт археологічну частину не враховував. Як наслідок - будівельники зруйнували частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар ХV ст.
Додамо, що площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.
Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста, або ж капличка, бо він був невеликим за габаритами. Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628. Архітектором храму був Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович. Саме на фундаменти цього храму й натрапили археологи.
На жаль, достовірної інформації щодо того, яка була форма цієї церкви немає. Дослідники припускають, що храм був збудований у стилі ренесансу. Відомо, що храм мав невеликі габарити. Перша мапа, де позначена церква, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою.
У 1880 році на площі Галицькій з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь), авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928 рр.). Скульптура була втрачена після Другої світової війни.
Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба", роботи львівського художника Олега Микити.
У 2007 році на площі Галицькій частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.
