Вибухонебезпечний предмет - будь-який боєприпас, який містить вибухову речовину. Однак війна в Україні призвела до появи небезпек там де їх раніше не очікували, зокрема в побуті.
Українська земля досі приховує вибухонебезпечні наслідки воєн, які проходили на її території. За останні роки, внаслідок російської агресії, кількість різноманітних вибухових предметів на території України знову значно зросла. Ви можете натрапити на небезпеку в найнесподіваніших місцях: на прогулянці в лісі, під час проведення земляних робіт чи будівництва.
Як нещодавно повідомив голова Міндовкілля Руслан Стрілець Україна увійшла в ТОП найзамінованіших країн світу, майже третина її території потребує розмінування. Дану проблему не вдасться розв’язати швидко, адже як свідчить міжнародний досвід, один рік військового конфлікту тягне за собою 10 років заходів з розмінування територій.
Варто також згадати про новий виклик з яким стикнулись українці у побуті. Доволі звичні прилади, які ми використовуємо з метою покращення якості життя та відпочинку, також можуть становити значну небезпеку. Як зазначає статистика Державної служби з надзвичайних ситуацій в Україні, за останні декілька місяців значно зросла кількість травмувань від використання різноманітних побутових електро та газових приладів.
У тому, як убезпечити себе від перелічених загроз, ми розбирались зі спеціалістами Головного управління ДСНС України у Львівській області.
Не клав - не чіпай
Журналіст нашого видання під час прогулянки в лісі натрапив на два предмети, які були схожі на артилерійські снаряди. Він їх сфотографував та повідомив про знахідку поліцію вказавши орієнтовне місце розташування. Однак, не дочекався приїзду спеціалістів. Чи правильно він вчинив? Та як правильно діяти в подібній ситуації ми розібрались з начальником сектора організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Львівській області Ігорем Череватенком.
Вибухонебезпечний предмет - будь-який боєприпас, який містить вибухову речовину: набої до стрілецької зброї, мінометні міни, протитанкові та протипіхотні, артилерійські снаряди, авіаційні бомби.
“Ми говоримо за вибухонебезпечні предмети, які залишилися з часів минулих війн: Перша світова, Друга світова. Ну і зараз трапляються повідомлення про виявлення сучасних боєприпасів, які переважно привозять сюди, як “сувеніри”, - розповів Ігор.
На території Львівщини вибухонебезпечні знахідки трапляються переважно під час проведення польових робіт, на будівництві, під час збору грибів та ягід. Окремо стоїть питання чорних археологів, які ходять з металошукачами, зокрема місцями проведення масштабних боїв.
“У нас в області є райони, де найбільше виявляють вибухонебезпечних предметів. До прикладу за 2022 рік на Львівщині було виявлено та знищено 3102 одиниці вибухонебезпечних предметів. З них лише на території Золочівського району - 1345 предметів”, - зазначив Ігор Череватенко.
Дані предмети з плином років не втрачають своєї небезпеки. Однак деякі люди легковажать безпекою себе та навколишніх та беруть їх чи на металолом, чи в якості сувеніра.
Алгоритм дій при виявленні вибухонебезпечного предмета
Отже, якщо ви виявили будь-який предмет, який видається невідомим та підозрілим - варто про це повідомити поліцію або Державну службу з надзвичайних ситуацій.
“Нічого страшного немає, якщо людина зателефонує та повідомить про знахідку. З найближчого нашого підрозділу під’їде фахівець та проведе ідентифікацію. Якщо не підтвердиться - немає нічого страшного. А якщо підтвердиться - у нас є відповідний алгоритм дій” - повідомив Ігор Череватенко.
- При виявленні вибухонебезпечного предмета першочергово необхідно припинити всі роботи поруч та вимкнути всю техніку.
- Попередити тих, хто перебуває поруч.
- Відвести людей на мінімальну безпечну відстань (100 метрів, - ред.)
- Позначити місцезнаходження даного предмету.
- За можливості зробити фото. Однак надзвичайники зауважують, що для фотографування не бажано використовувати мобільний телефон. Або попередньо перевести телефон в режим польоту.
- Не створювати паніки.
- Повідомити про знахідку за одним з номерів 101 - ДСНС, або 102 - національна поліція.
- Дочекатись фахівців та вказати їм місце знахідки.
Категорично заборонено торкатися та пересувати знахідку. Знаходячись поруч, не можна палити, користуватись засобами радіозв’язку, засипати грунтом та намагатись якось накрити. Заборонено здійснювати на предмет будь-який звуковий, тепловий чи механічний вплив.
Згідно з керівними документами, реакція на повідомлення може тривати до 3 годин. Надзвичайники просять дочекатись їх приїзду та показати місце знахідки. Зазвичай першим на виклик може приїхати представник патрульної поліції.
Окрему категорію становлять підозрілі предмети, які переважно можна виявити в місцях масового скупчення людей - вокзали, автовокзали, розважальні центри, магазини.
“Це може бути залишена сумка, пакет, рюкзак, коробка, велика дитяча іграшка. Речі, які можуть приваблювати увагу. Ми можемо бачити, що стоїть якийсь підозрілий предмет, поруч немає власника. Немає нічого зайвого в тому, щоб зателефонувати та повідомити про ситуацію. Основне правило: не клав - не чіпай”, - підсумував Ігор Череватенко.
Також надзвичайники радять використовувати для повідомлень про вибухонебезпечні предмети Сервіс протимінної діяльності ДСНС, в якому є відповідний додаток для Android та iPhone. Інформація з сервісу потраплає в оперативно-координаційний центр, який відповідно до встановленого алгоритму виконує подальші дії.
Головне, дотримуватись інструкції виробника
З кінця 2022 року, через бомбардування російськими терористами об’єктів критичної інфраструктури України, у побут українців увійшли газові балони, акумулятори, генератори електричної енергії. Надзвичайники наголошують, що некваліфіковане використання звичних побутових приладів може становити небезпеку на рівні з іншими вибухонебезпечними предметами.
Найбільша проблема криється в тому, що люди почали використовувати речі не за їх прямим призначенням. Зокрема, мова йде про всіляке туристичне або промислове обладнання, яке не створене для використання в житлових приміщеннях.
Найнебезпечнішими для побутового використання є газові балони. Далі йдуть генератори, а потім акумулятори.
Згідно зі статистичними даними, на території Львівщини за 2022-23 рік трапилось 9 пожеж, які пов'язані з використання генераторів та акумуляторів (4 - генератори, 5 - акумулятори). Всі ці випадки трапились починаючи з осені 2022 року.
Зауважимо, що відповідно до ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, питання пожежної безпеки покладається на власника квартири. Однак, найбільшою проблемою є відсутність чіткої регламентації в законодавстві України правил використання у квартирах генераторів, акумуляторів та туристичних газових приладів. Тому розв'язання даної проблеми зводиться виключно до рекомендацій та покладання на відповідальне ставлення українців.
“З точки зору здорового глузду ми не рекомендуємо використання таких приладів в умовах житла. Заборонити не можемо, бо це не визначене законом. Рекомендуємо такі речі використовувати поза житлом”, - розповідає головний інспектор відділу пожежної безпеки Головного управління ДСНС України у Львівській області Микола Винярський.
Зокрема, якщо говорити про різноманітні газові пальники, то їх використання можливе лише при постійному нагляді. Також необхідно правильно підходити до вибору посуду, який можна використовувати на такому обладнанні, адже зазвичай туристичне обладнання, під яке вони розраховані, набагато легше за звичне домашнє начиння.
“Це не такий варіант і не той випадок, коли можна залишити без нагляду даний пристрій. Тим більше коли поруч можуть бути малі діти, яким завжди щось цікаво”, - зазначає Микола Винярський.
При виборі будь-якого обладнання першочергово необхідно приділяти увагу якості виробу. Багато з того, що потрапило на наш ринок - несертифіковані вироби, тому про їх якість та безпеку говорити складно.
“У першу чергу це повинна бути ліцензована точка продажу та сертифіковане обладнання. Повинна бути наявна інструкція виробника з переліком всіх зауважень до умов використання виробу та його утилізації”, - повідомив Микола Винярський.
Якщо ж попри рекомендації надзвичайників ви зважились на використання даних приладів в побуті, то рекомендуємо придбати вогнегасник, а також цупку тканину з натуральних волокон, якою можна накрити вогонь, щоб припинити доступ повітря.
Основні правила безпеки при користуванні газовими приладами:
- Стійка основа.
- Заборона використання неповнолітніми.
- Наявність притоку свіжого повітря.
- Підбір правильного посуду.
- Наявність первинних засобів пожежогасіння.
Стосовно електрогенераторів, то їх використання рекомендується лише на вулиці. Потрібно забезпечити відстань до стіни будівлі - 6 метрів (1 метр при відсутності вікон). Не менше 10 метрів від місця розташування місткостей з додатковим пальним.
- Робити паузу після кожних 3-4 годин роботи.
- Заправляти паливом через 15 хвилин після вимкнення.
- Підключення до енергомережі повинні робити кваліфіковані електрики.
- Не використовувати в кімнатах, балконах будинків та закритих приміщеннях.
При використанні в побуті джерел енергозабезпечення у вигляді акумуляторних батарей, першочергово слід звернути увагу, щоб це був новий акумулятор. Вони мають певний запас міцності навіть при неправильному використанні.
- Автомобільні акумулятори не призначені для використання у якості джерела безперебійного живлення.
- Не використовувати акумулятори з електромобілів.
- Підвищена температура акумуляторної батареї - головна ознака ймовірних проблем.
- Виключно сертифіковане та підібране спеціалістами обладнання.
- Небезпечна швидка зарядка непризначеного для цього акумулятора.
- Не накривати та постійно вентилювати місця їх розміщення.
- Не розміщати поруч металеві предмети.
“Найголовніше при використанні будь-якого приладу підвищеної небезпеки - читати та виконувати інструкцію виробника. Як заправляти, як та чим заряджати, де ставити, що використовувати разом з приладом, як обслуговувати”, - повідомив Микола Винярський.
Також в ДСНС нагадали, що регулярно проводять навчання та інформування населення на своїх офіційних ресурсах, як діяти при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Ця публікація була створена інформаційною агенцією «Гал-інфо» в межах кампанії «Безпека (Ци)Вільних». Кампанія «Безпека (Ци)Вільних» реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
