Тарас Генгало, Мирослав Стець, Анатолій Пилипенко, Владислав Вишатицький, Назар Королишин загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Назара Королишина розпочнеться об 11:00 год у храмі Різдва Івана Хрестителя (м. Винники, вул. Галицька, 61). Поховають Героя на новому кладовищі у Винниках.
Чин похорону Тараса Генгала розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героя на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Мирослава Стеця, Анатолія Пилипенка, Владислава Вишатицького розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Назарій Королишин (05.06.1997-27.02.2023). Уродженець міста Винники.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №29 міста Львова. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», згодом продовжив здобувати освіту в НУ «Львівська політехніка».
Після завершення навчання проходив військову службу в столиці при Міністерстві оборони України. Працював на Приватному підприємстві «Енергія М-Плюс» та на СТО у Львові. Захоплювався автомобілями та технікою.
З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби у місті Броди одружився. За власною ініціативою боронив незалежність держави на «нулі».
У Назарія Королишина залишилися батьки та молодший брат.
Тарас Генгало (24.07.1991-25.02.2023) Львів'янин.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг» за спеціальністю «кухар-кондитер». Згодом проходив військову службу.
Працював у компанії «Онур Конструкціон Інтернешнл».
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Тараса Генгала залишились батьки, брат, дружина і маленька донька.
Владислав Вишатицький (20.08.2001-03.03.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище №20.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на території Харківської, Сумської та Донецької областей.
У Владислава Вишатицького залишилися батьки.
Анатолій Пилипенко (23.07.1966-04.03.2023) Уродженець міста Єнакієве Донецької області.
Навчався у місцевій школі в Єнакієве, згодом – у Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15 Донецької міської ради Донецької області. Закінчив Донецький національний технічний університет за спеціальністю «маркшейдер». Після завершення навчання проходив військову службу в армії.
У мирний час працював заступником командира у Державній воєнізованій гірничорятувальній службі в Донецьку та Краматорську. Був головою Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Здобув ступінь кандидата наук.
З початком повномасштабного вторгнення рф разом із родиною переїхав до Львова та вступив до територіальної оборони. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Анатолія Пилипенка залишилися дружина, син, донька, дві сестри та п’ятеро онуків.
Мирослав Стець (21.07.1974-04.03.2023). Уродженець села Золотники Тернопільської області.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі N44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Закінчив Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування. Здобував освіту у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
У мирний час працював у житлово-експлуатаційній конторі.
Виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» Сухопутних військ Збройних Сил України.
З початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боровся із державою-терористом у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Мирослава Стеця залишилися дружина, син та донька.
