Срібні монети римських імператорів Марка Траяна та Антонія Пія, фрагмент скульптури найімовірніше одного з найдавніших богів грецької міфології, покровителя мандрівників та бога торгівлі Гермеса, скроневі бронзові кільця, глиняні горщики 9 - 8 століття до нової ери.
Ці, та ще чимало інших цікавих знахідок виявили львівські археологи під час розкопок на місці будівництва автодороги Дніпро - Решетилівка поблизу села Підгора Кобеляцького району, інформує телеканал «Центральний».
Те, що на цій ділянці неподалік Кобеляк ще як мінімум з сьомого століття до нової ери жили скіфи, тут є їх поселення, та з давніх-давен височіли грандіозні кургани степу, науковці знали давно. Але вони не очікували, що місцина так густо насичена поселеннями, могильниками, іншими свідченнями життєдіяльності тут представників щонайменше семи народів різних історичних епох. Від пращурів індоаріїв – представників катакомбної культури, що була розповсюджена в 2700-х-2000 роках до нової ери, і аж до XVIII століття – часу, коли на Полтавщині зі скіфських курганів добували селітру для виробництва пороху.
Керівник проекту, археолог Рятівної археологічної служби м. Львів Богдан Сало розповів: "І одночасно займалися скарбошукацтвом, є велика кількість керамічного матеріалу. Я думаю, що нам вдасться максимально дослідити ці комплекси XVIII століття і залишки кургану скіфського часу.
У похованні, датованому VIII-IX століттям до нової ери, археологи виявили фрагмент дротика та ось цей орнаментований горщик, який вдасться повністю відреставрувати. В іншому пощастило виявити теж невеличку вцілілу від глибокої сільськогосподарської оранки посудину. А свідченням того, що тут працювали селітровари, є й монети, карбовані у XVIII столітті в Російській імперії. Інші ж, вже римські – імператорів Марка Траяна та Антонія Пія – імовірно, були принесені на ці землі сарматськими племенами у II-III століттях нашої ери.
"Одна з монет. Нами була вивчена її історія. Вона була викарбувана в честь того, що імператор для громади Риму дарував пільги в боргових зобов’язаннях перед імператором в закупівлі продовольства. Це в честь якогось свята імператор міг для своїх громадян Риму робити такі подарунки для підняття свого статусу", - каже Богдан Сало.
А ось елементи оздоблення кінської вузди науковці пов’язують з перебуванням тут племен східних сусідів слов’янських племен – хозарів.
"На коня вдягався пояс, який проходив вздовж гриви на шию, і такими речами він підв’язувався і прикрашався цей пояс", - розповів Богдан Сало.
А ось коли напевне в древньому Римі зробили статую міфічного Гермеса, науковці планують встановити за фрагментом ноги. Можливо, ще й пощастить знайти інші деталі фігури одного з найдавніших богів, сподівається Богдан Сало.
"Подібні скульптури знаходили на території України. Це скульптура римського часу бога Гермеса. Цього року подібна річ була знайдена скарбошукачами на Західній Україні, побачимо", - зазначив Богдан Сало.
Богдан Сало розповів, що за 15 років роботи археологом він вперше працює з таким потужним багатошаровим комплексом. Адже під його керівництвом науковці вже дослідили близько п’яти тисяч квадратних метрів площ, ще не менше доведеться розкопати цього року. Дослідження на Полтавщині львів’яни планують завершити за півтора місяці, але все залежатиме від погодних факторів та складності і конструктивних особливостей історичних об’єктів.
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, тривають дослідження НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України в зоні реконструкції автомобільної дороги М-03 на ділянці між Полтавою та Чутовим. Археологам вдалося виявити багаті поховання та давні амулети.