Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Норильське повстання вязнів: як це було
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Норильське повстання в'язнів: як це було

66 років тому наприкінці травня 1953-го почалось Норильське повстання в'язнів

Бунт тривав понад два місяці, до нього долучились близько 20 тисяч в'язнів, більшість із яких були українцями, переважно засуджені до так званого “бандерівського стандарту” - 25 років ув'язнення. 

За два місяці до повстання смерть Сталіна вселила надію на покращення умов утримання, однак змін не було. А 25 травня свавілля охоронців табору, які розстріляли двох в'язнів, а наступного дня автоматною чергою убили ще трьох в'язнів 4-го і 5-го табірних відділень Норильська, спричинило хвилю непокори.

Повстанці оголосили страйк і голодування: відмовилися виходити на роботу, не пускали до табору адміністрацію і вимагали приїзду московської комісії. Вони не брали до рук саморобної зброї, а будь-які прояви насильства сприймали за провокацію і відразу ж гасили. Бунтівники підтримували в своїх лавах залізну дисципліну і не припиняли культурного життя. 

Їхні вимоги ґрунтувалися на радянських законах та цитатах із виступів кремлівської верхівки. Основні з них: зменшення тривалості робочого дня, виплата зароблених грошей, покращення побутових умов проживання, медичне обслуговування, перегляд справ політв'язнів, покарання представників табірної адміністрації за свавільну поведінку, зняття обмежень у листуванні з родичами.

На одному з будинків, який було помітно в інших зонах, повстанці написали: «Нас убивають і морять голодом». Бунтівники придумали конструкцію з повітряного змія, за допомогою якої розсипали тисячі листівок над вільними кварталами Норильська із закликом повідомити керівництву СРСР про насилля над в'язнями в Норильських таборах.

Одним із очільників бунту став українець, виходець із Франківщини та учасник УПА - Євген Грицяк (помер у травні 2017-го у віці 91 року, залишив книгу спогадів про повстання).

“Найголовніше, що ми подолали у Норильську - страх”, - згадував пан Грицяк.

Все ж таки у серпні 1953-го війська придушили бунт: вантажівки з солдатами вривалися у повсталі частини табору і розстрілювали бараки з автоматів. За офіційними даними, було вбито 150 осіб, поранено понад 200. Багатьох учасників непокори покарали в’язницями, новими термінами, перевели на Магадан.

Норильське повстання дало початок іншим таборовим бунтам, які в цілому підірвали основи таборової репресивної системи СРСР та стали передвісником хрущовської відлиги.

Джерела: library.khpg.org.

Проект Локальна Історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ