Офіцер 80-ї аеромобільної бригади Юрій Темченко розповів про гучний "гасовий" скандал, схеми крадіжки держмайна в армії, з якими зіткнувся під час служби особисто і проти яких веде власну боротьбу зараз. Юрій закликає небайдужих громадян об'єднатися, щоб зупинити порушення закону військовослужбовцями і допомогти українській армії розвиватися.
Про це йдеться в інтерв'ю, яке Юрій Тимченко дав сайту "Журналісту"
- Ви звільнилися з ВСУ і стали ініціатором розслідування, яке зараз ведеться. Розкажіть, будь ласка, яка причина звільнення і про який скандал ідеться?
- Це розтрата державного майна в особливо великих розмірах. Списання великої кількості гасу в танковій роті у 80-й бригаді командиром танкової роти. Протягом півтора року я був свідком того, що командир роти зливає і відвозить велику кількість гасу. Це було регулярно. Про це я повідомляв командуванню, але командування після перевірки не знаходило помилок у документах, і мої претензії були бездоказові. Дійшло до того, що командування і в мій бік дивилося дуже косо. Мене стали звинувачувати, що я хочу зайняти місце командира роти, що мені було нецікаво тому, що я більше хочу бути з сім'єю, ніж присвятити життя армії.
- Як це впливало на роту?
- В принципі, командир танкової роти вів аморальний спосіб життя. Ми проводили кілька місяців на виїзді в райони виконання бойового завдання. Він регулярно пив, водив дам легкої поведінки до себе. Доходило до того, що було вкрадене майно роти, яке давали волонтери або ми купували за свій рахунок.
- Як розвивалися події далі? Ви побачили якусь реакцію на свої звернення?
- Для цього потрібно зрозуміти, що є звернення ранжирів. Командир моєї роти більш старший офіцер, ніж я. Коли я підходив до командира бригади і викладав йому суть проблеми, то командир бригади міг поцікавитися у більш старшого офіцера, і якщо відповідь його влаштовувала, була апеляція до відсутності доказів і неможливості засуджувати дії свого командира. Це прописано в статуті. В цілому це правильна поведінка командира бригади.
- Який спосіб боротьби Ви вибрали в даній ситуації?
-У мене був спосіб звільнитися через поранення. У той час, коли я вже подав всі необхідні документи на звільнення, мені в руки потрапили путівки, в яких я виявив грубі помилки, які вказували на списання гасу у великих кількостях. Звернувся до командира бригади і сказав про намір подавати заяву в прокуратуру. Він відповів, що це моє право. І я подав заяву.
- На якій стадії розслідування зараз?
- Ще не минув місяць з дати подання заяви. Після цього вони повинні прийняти рішення про відкриття кримінальної справи.
- Чи була підтримка серед товаришів по службі чи всі закривали очі на крадіжку?
- Реакція була млявою. Більшість моїх товаришів по службі пройшли строкову службу, дідівщину, і ці люди знають, що командир роти - це цар і бог. Вони кажуть: "А що ми зробимо? Ми маленькі люди ". Було кілька людей, які намагалися перешкоджати злочину. Один з них отримав поранення на виїзді, і в помсту командир роти не відпускав його до лікарів. Зараз ця людина отримала другу групу інвалідності через те, що у нього виникли ускладнення. Він отримав травму взимку, а звернувся до лікарів у травні. Командир роти - це Кушнірук Руслан Ярославович у званні капітана. Звання йому дали в листопаді 2016 року. Це жадібна, людина, плакса. Не стільки на нього є якогось тиску, скільки у нього багато сліз.
- Як Ви збираєтеся відстоювати свої слова в юридичній площині, коли з'явилися докази?
- Я в прокуратуру подав 580 відсканованих файлів путівок. На цих путівках я показав дізнавачу, в якому саме місці йде розкрадання державного майна. Далі пішло опитування солдатів. Деякі солдати, які демобілізувалися, погодилися надати інформацію. Дуже швидкою була реакція прокуратури. Відразу приїхали люди, опечатали танки, зняли показники з усіх лічильників. Також я звернувся з відкритим листом до міністра оборони на його сторінці в FB. Також я писав начальнику Генштабу. З усіх цих органів мені швидко прийшла відповідь. І Генштаб, і юристи Міністерства оборони пообіцяли взяти цю справу під свій контроль.
- Чи не чиниться на вас тиск і яка реакція у відповідь від командира роти?
- На старті, коли я був у бригаді, я ні від кого не приховував, що збираюся подавати заяву, і солдати, з якими я спілкувався з цього приводу, мене підтримували. Буквально минулого тижня мені стали телефонувати з бригади. Хтось став поширювати чутки про те, що я заявив у прокуратуру про продаж бійцями першого батальйону гасу, який постачав командир роти, сепаратистам. Можу заявити, що я не міг сказати нічого негативного на адресу бійців або командування першого батальйону, оскільки це порядні і чесні люди. Завдяки плану виходу з Луганського аеропорту, який розробив командир першого батальйону, 100 сімей можуть бачити своїх батьків, братів, чоловіків тому, що вони вийшли звідти живими. Вихід з нього був практично без втрат.
- Як Ви бачите подальший розвиток подій? Чому для Вас важливо вирішити це питання чи є більш глобальна мета?
- Абсолютно правильно. Є незахищена частина населення, яка платить армійський збір. Бабуся моєї дружини, яка отримує пенсію 2100 гривень, платить 60 гривень на армію. 700 вона віддає за комунальні послуги. Тобто, у неї залишалося 50 гривень на день для поганого життя. І ось один день поганого життя у неї забирають на армію. І такі люди, як Кушнірук, за рік обкрадають країну на сотні тисяч літрів гасу. Дуже хочеться створити прецедент, який стане прикладом для інших солдатів, офіцерів, яким можна скористатися. Завжди потрібен якийсь приклад.
- Чому ця ситуація стала можливою? Списати таку кількість палива має бути складно?
- Зробити це нескладно тому, що кожен танк споживає тисячу літрів на 100 км. Працюючи на місці, танк споживає 70 літрів на годину. При десяти танках це колосальна кількість палива. Знаючи обсяги споживання, відразу розумієш, що на танкову роту потрібно багато палива. І питання про витрату на одну або п'ять тисяч палива не виникатимуть. Плюс Кушнірук скористався тим, що в десанті ніколи не було танків. Досвіду правильного списання пально-мастильних матеріалів ні в кого немає. Наказ стосовно списання засекречений. Сам наказ дуже складний. Є спеціальна книга з відповідною Інструкцією з розшифровки. Кушнірук скористався тим, що не було нікого з досвідом роботи з такими документами. А він до цього десять років очолював танкову роту, але його батальйон розформували. Коли я відкрив путівку на списання, відразу побачив помилки, оскільки вивчав це під час навчання в університеті.
- Ви служили з самого початку бойових дій. За ці три роки українська армія якось змінилася?
- Відбулися колосальні зміни. У постачанні, в бойовому забезпеченні. У 2014 році в тушонці могли бути зуби корів або свиней. На полігоні мені видали форму, яка там же і розлізлася. Зараз все по-іншому. При роботі з танками швидко псується форма і стає непридатною. Досить просто написати рапорт і тобі видадуть нову форму. Зараз все робиться для того, щоб солдат мав гідний вигляд. Харчування у 80-й бригаді теж істотно покращилося, дуже смачне.
- У зв'язку з інформаційною провокацією щодо вас, хотіли б ви щось переказати вашим колегам?
- Хочу звернутися до всіх десантників України, своїх побратимів, до всіх людей, з якими я служив. Я досить відкрита людина. Весь бруд, який виллється на мене надалі, я впевнений, він довго литиметься. Все перевіряється дуже легко. Ви можете написати мені в Facebook, можете зателефонувати мені і спитати особисто. Дуже прошу всіх не поширювати неперевірену інформацію. У справі гасу буде відкрито кримінальне переслідування. Я запрошую всіх, хто сумнівається в моїх словах, на слухання по суті. Там будуть слово в слово озвучені мої свідчення. Відповідно ви зможете почути все, з чим я звертався в ГПУ, Генштаб, Міністерство оборони. Будь-які звинувачення в бік першого батальйону, командира 80-ї бригади я відкидаю. Я впевнений, що ці люди бережуть і відстоюють честь десантника і офіцера. Вся відповідальність лежить на командирі танкової роти. Рішення красти чи ні лежить тільки на людині. Це не відповідальність системи або держави. І ця людина повинна відповісти за свої дії.
Переклад за сайтом (ua.censor.net.ua).
