Сьогодні, 10 листопада, за східним церковним календарем відзначають день великомучениці Параскеви Іконійської. Пам’ять про цю християнську постать особливо почитали на слов’янських землях. Важливий аспект шанування Святої Параскеви пов’язаний з її іменем, яке по-грецьки означає «п’ятниця».
У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького зберігаються одні із найдавніших ікон цієї святої.
Свята Великомучениця Параскева з житієм, друга пол. XIV ст., с. Ісаї, Львівська область.
Свята Параскева з житієм, XV ст., с. Новий Яр, Львівська обл.
Преподобна Параскева з житієм, XV ст., с. Тилич, Лемківщина (Польща)
Святі Юрій і Параскева, кін. XV - поч. XVI ст., с. Корчин, Львівська обл.
Пантократор і Святі П'ятниці, поч. XVI ст., с. Дальова, Лемківщина (Польща).
Архангел Михаїл і Свята Параскева, перша пол. XVI ст., с. Журавин, Лемківщина (Польща).
Святі Параскева та Миколай, перша пол. XVI ст., с. Флоринка, Лемківщина (Польща).
Свята Параскева з житієм, друга пол. XVI ст., с. Королева Руська, Лемківщина (тепер Польща).
Під іменем Параскеви у візантійсько-слов’янському світі було відомо чотири святі мучениці: з Риму (жила у II ст., пам’ять 26 липня), з Іконії (жила у IV ст., пам’ять 28 жовтня), маловідома мучениця, яка згадується під 20 березня і Преподобна Параскева з Балкан (кінець Х – початок ХІ ст., пам’ять 14 жовтня). Культ останньої Параскеви «Пєтки» був поширений в основному на Балканах та у Молдавії, куди 1641 року у місто Ясси було перенесено її мощі.
На Русі особливо шанувалися Параскева Іконійська та Римська, але життя та подвиги обох Параскев часто поєднувалися, в результаті чого виник єдиний образ, популярний в українському іконописному мистецтві.
П’ятницю вважали заступницею жінок, покровителькою рукоділля, ринку. Тому п’ятий день тижня шанували і намагалися не робити у цей день важкої роботи.
За матеріалами РІСУ.
