На 75-му році життя помер культовий рок-співак Майкл Лі Едей, який відомий світові під псевдонімом Міт Лоуф (Meat Loaf).
Про це повідомили на офіційній сторінці співака в фейсбуці.
У дописі вказано, що Міт Лоуф помер в оточенні сім'ї.
Кар'єра співака тривала шість десятиліть. За цей час він встиг продати понад 100 мільйонів альбомів по всьому світу і знятися у більш ніж 65 фільмах, зокрема у картинах: "Бійцівський клуб", "Фокус", "Шоу жахів Роккі Хоррора" та "Світ Вейна".
Прізвисько Meat Loaf (м'ясний рулет чи м'ясна котлета) Марвін отримав ще у шкільні роки від свого тренера через свою огрядність та неповороткість. З часом це прізвисько перетворилося на його артистичний псевдонім, коли 1966 року Міт Лоуф дебютував як лідер каліфорнійської психоделічного гурту Meat Loaf Soul.
Незабаром ця формація, що виступала у локальних клубах та відкривала виступи таких виконавців, як The Who, Тед Ньюджент та The Stooges, змінила назву на Popcorn Blizzard. 1969 року Міт Лоуф після прослуховування отримав невеличку роль у мюзиклі Гелта Макдермота, Джерома Регні та Джеймса Радо "Hair". Під час цієї роботи він познайомився з соул-співачкою Стоуні (Stoney), з якою через два роки записав для фірми "Rare Earth" альбом "Stoney & Meat Loaf". 3 цієї платівки походив хіт-сингл "What You See Is What You Get", що потрапив у нижню частину американського чарту. Тим часом Міт Лоуф приєднався до гастролей мюзиклу "Hair", а коли 1974 року мюзикл зник з афіш, то Міт Лоуф отримав роль у мюзиклі "More Than You Deserve", написаному Джимом Стейнманом та поставленим ньюйоркським музичним театром "Rainbow". Наступного року він зіграв роль Едді у брод-вейській виставі Річарда О'Брайна "The Rocky Horror Picture Show", a також в однойменному фільмі, який зняв Джим Шермен.
1976 року Тед Ньюджент запросив Міт Лоуф як вокаліста для запису свого альбому "Free For All", а трохи пізніше Міт Лоуф разом з Стейнманом приєднався до турне комедійного гурту National Lampoon Roadshow.
На початку 1977 року Міт Лоуф та Стейнман почали співпрацю над черговим великим проектом — рок-оперою "Neverland". Після відмови від цього проекту фірми "RCA" вони потрапили до "Epic Records", керівництву якої та продюсеру цієї фірми Тедду Рандгрену сподобалась демо-плівка. Наприкінці того ж року за допомогою гурту Брюса Спрінгстіна Е Street Band та вокалістки Еллен Фоулі Міт Лоуф та Стейнман реалізували свої задуми, записуючи лонгплей "Bat Out Of Hell" (таку нову назву мав цей проект). Протягом півроку цю платівку публіка ігнорувала, хоча Міт Лоуф багато виступав. Проте нарешті настав переламний момент, коли альбом потрапив до британського "Тор 10", американського "Тор 20" та на перші місця чартів багатьох країн. У британському чарті платівка трималась цілих 395 тижнів, а в американському 88. Продано її було тиражем понад 25 мільйонів примірників. Така цифра принесла альбому третє місце у чарті лонгплеїв, що найкраще продавались за всі часи.
1979 року Міт Лоуф знявся у фільмі " Americathon" (режисер Ніл Ізраель), а 1980-го зіграв роль у "Roadie" (режисер Алан Рудольф), проте на музичний ринок він повернувся лише 1981 року разом з довгоочікуваним альбомом "Dead Ringer". Ця платівка була продовженням попередньої. Як і на "Bat Out Of Hell" головним автором виступав Джим Стейнман. Платівка мала прекрасне аранжування, хоральний гімн та запальний рок-н-рол. Заглавна пісня з цього альбому потрапила до британського "Тор 5", а сам альбом очолив у цій країні чарт лонгплеїв. Натомість у США його зустріли набагато гірше (45 місце). Однак незабаром шляхи Міт Лоуфа та Стейнмана розійшлися, що призвело до зменшення загального рівня записів. Проте часті гастролі Міт Лоуфа Європою допомогли його черговим альбомам - "Midnight At The Lost & Found" та "Bad Attitude" - потрапити до британської першої десятки.
1986 року поряд з Міт Лоуфом у студії з'явився Джон Парр, але записаний у дуеті сингл "Rockn'Roll Mercenaries" не став, на жаль, великим хітом (лише у Британії посів 31 місце), хоча в цілому альбом був найкращою роботою, запропонованою автором після розриву з Стейнманом. Також у цей період Міт Лоуфу якнайкраще вдавались концертні виступи. 1987 року на музичному ринку з'явився концертний альбом "Meat Loaf Live", записаний на лондонському стадіоні "Wembley", і який пропонував дуже цікаві версії найкращих творів артиста.
1990 року співак уклав нову угоду з фірмою "Virgin Records" і поновив співпрацю з Джимом Стейнманом. Однак записана разом платівка з'явилась лише 1993 року і була спробою скористуватись успіхом п'ятнадцятирічної давності, про що однозначно свідчила її назва - "Bad Out Of Hell II - Back Into Hell". Проте обраний шлях виявився вірним. Альбом очолив чарти Британії та США і розійшовся у кількості понад два мільйони примірників, а сингл "I'd Do Anything For Love", що походив з цього альбому, потрапив на вершину чартів майже всіх країн світу. Продовженння смуги вдачі у Міт Лоуфа підтвердило його чергове видання — "Welcome To The Neighbour Hood" (3 місце у Британії та 17-е у США).
