23-25 листопада у м. Ніжині відбувся І Всеукраїнський археологічний з’їзд. Подія непересічна, оскільки за весь час незалежності українські археологи ніколи не проводили такі масові заходи.
На з’їзд зібралися представники усіх регіонів, інституцій та шкіл. У стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя працювало вісім секцій, тематика доповідей у яких охопила найбільш важливі питання та проблеми археологічної спільноти. Виголошено 150 доповідей, а у роботі самого форуму взяли участь 166 археологів.
З’їзд став важливим комунікативним майданчиком для археологічної спільноти. Неформальне спілкування, а також робочі та пленарні засідання стали доброю нагодою спільно обговорити найважливіші проблеми. Такі теми як вироблення нових наукових концепцій, реагування на виклики та запити сучасного суспільства, підтримка науковців у збереженні археологічної спадщини вже давно потребували широкої дискусії.
Приємно розуміти, що археологічна спільнота солідарна у баченні вирішення першочергових завдань. Під час обговорень та гарячих дискусій вироблено спільні позиції для подальшого наукового розвитку, а також переходу у сучасний цифровий вимір. І тут йдеться як про відкритість та зрозумілість археології для суспільства, так і про доступність результатів останніх досліджень для науковців, краєзнавців, всіх зацікавлених. Досягнуто попередніх домовленостей із державними органами влади щодо підтримки дій археологів у сфері захисту нашої спадщини на місцях.
Знову ж з приємністю відмічаю, що найбільш жвавий інтерес викликала дискусія про відкритість археології для загалу. Адже без розуміння суспільства, навіщо археологічні дослідження взагалі потрібні, наука не зможе повноцінно розвиватись. Сьогодні, у час інформаційного суспільства, нам потрібно особливо фахово, цікаво та популярно презентувати результати своїх робіт. Археологія повинна перестати бути нецікавим розділом з підручника історії з набором незрозумілих назв, а стати живою та зрозумілою основою історії регіонів та країни загалом. Цінність проведення археологічних досліджень не має викликати сумнівів. Переконаний, аби стати ближчими до людей, потрібно постійно працювати з усіма категоріями - від школярів до журналістів і тих, хто глибоко зацікавлений історією.
Гостра дискусія розгорнулась щодо ролі і повноважень громадських організацій та ініціатив в археології. Питання досить дискусійне та начасі, яке буде мати своє продовження – зокрема, на зібрані Спілки археологів України та громадських ініціатив із збереження археологічної спадщини тощо.
Приємно усвідомлювати, що цей почин, до реалізації якого приклалась велика кількість людей як у Києві, так і в Ніжині, за що велике спасибі Івану Кедуну, матиме своє продовження. Через наступних три роки буде можливість підбити перші підсумки наших напрацювань.
Тарас Милян, заступник директора з наукової роботи НДЦ "Рятівна археологічна служба", к. і. н., н. с.
Джерело: НДЦ РАС.
