Археологи на Полтавщині на місці майбутньої газової свердловини виявили античний перстень із зображенням Ахілла.
Знахідку виявили на скіфському могильнику в урочищі Перещепине, біля Більська Котелевського району, Полтавської області. Про це повідомляє видання "Полтавщина".
Завдяки співпраці «Полтавагазвидобування» та археологів наука отримала унікальні артефакти та інформацію про переселення народів.
Будь-яка компанія, що веде земляні роботи, починає із співпраці з археологами. Будівельники, водоканали і теплоенерго, аграрії та видобувники корисних копалин. Серед останніх — й підприємства нафтогазового комплексу.
Раніше із ними на Полтавщині співпрацював Центр охорони та досліджень пам’яток археології управління культури ОДА, який тоді очолював Олександр Супруненко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Заслужений працівник культури України. Нині він є директором краєзнавчого музею в Полтаві, де серед іншого зберігаються артефакти та книги про їхню появу. У багатьох випадках ці речі з’явилися через співпрацю газонафтових компаній із археологами.
— Усі території із подальшими земляними роботами, які можуть загрожувати пам’яткам археології, обстежуються археологами на замовлення установ і організацій. Ми проводили рекогностувальні дослідження або розвідки. Визначали, де знаходяться ті чи інші цікаві історичні об’єкти. Проектувальники підприємств потім враховувати їх наявність і обходили більшість із них. Так на Полтавщині місцеві археологи працювали із замовниками з кінця 90-х до початку 2010-их років. Потім при Національній академії наук України були створені державні підприємства. Наприклад, є така «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології, «Рятівна археологічна служба». Тобто, Київ повністю взяв археологічні розвідки та розкопки перед виконанням земляних робіт під своє крило. Ці підприємства проводять спеціалізовані дослідження для нафтогазовидобувних компаній, — розповідає Олександр Супруненко.
Із ГПУ «Полтавагазвидобування» вченому довелося взаємодіяти як у Центрі археології, так і у ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України». Він розповідає про найвідоміші знахідки, про які світ дізнався завдяки цій співпраці.
— На скіфському могильнику, в урочищі Перещепине, біля Більська у похованні ми якось знайшли золотий античний перстень. На ньому зображена колісниця із парою коней, якими керує Ахілл. Потім виявили єдине із відомих непограбоване поховання скіфського часу на захід від Більська — також в урочищі Перещепине. У 1995 році досліджували територію під майбутньою свердловиною біля села Карпусі Полтавського району, за Абазівкою. Наша експедиція мала тоді в розпорядженні 21 бульдозер, чоловік 80 помічників. Дослідили два великих кургани. Маленькі сусідні збереглися і досі стоять. А свердловина у тих місцях працює, — зазначає Олександр Супруненко.
Там же, біля Карпусів, завдяки діяльності «Полтавагазвидобування» полтавські археологи дослідили великий курган із похованням VІІІ сторіччя до нашої ери. Тепер це пам’ятка, відома світові. Її унікальність полягає в тому, що це перше поховання правобережних переселенців жаботинського типу, виявлене на Лівобережжі. Вчені навіть прослідкували пограбування могили. Його здійснили місцеві тубільці-будини одразу ж після поховання у ній літньої пари. Швидше за все, вони не сприймали переселенців, що йшли у напрямку Більська. Цікаво, що тоді археологи натрапили на унікальний курган випадково, адже поруч із ним були розташовані рядові захоронення бронзового, раннього бронзового віків, а також епох енеоліту, половців. Останки давніх переселенців нині зберігаються в Інституті археології.
Загалом археологічні дослідження на місці будівництва майбутніх свердловин полтавські вчені проводили від кількох днів до кількох місяців. Матеріали, зібрані більш ніж 10 років тому, і тепер дають їм привід для написання досліджень. Олександр Супруненко навіть пам’ятає номери свердловин, завдяки яким нині триває опис інших знахідок, важливих для світової археології.
Сьогодні видобувні компанії продовжують практику проведення археологічних досліджень перед початком бурових робіт. Тож, можливо, у майбутньому нас чекають нові історичні відкриття у місцях видобування вуглеводнів.
